Плодоводство. Современные тренды 2018

КОНФЕРЕНЦИЯ

ПЛОДОВОДСТВО. СОВРЕМЕННЫЕ ТРЕНДЫ


ОРСП "Столичный", г. Киев, Большая Окружная 110-А

Аграрна конференція "Плодоводство. Сучасні тренди: привабливість ринку - інвестиції та асортимент" (БЛОК I)

09:53 | ПроАгро

Конференція стартувала з традиційного вступного слова Олега Клименка, керуючого партнера групи компаній "ПроАгро". Він подякував директору ОРСП "Столичний" Олексію Чумаку за гостинність і надав йому слово. Олексій Чумак, привітав усіх присутніх на локації на території ринку, наголосивши про символічність цього місця, де зустрічаються виробники сільгосппродукції зі своїми кінцевими споживачами.

Після чого організатор заходу представив партнерів конференції та передав слово модератору першої робочої сесії - Дмитрові Крошці, голові асоціації Укрсадпрому. Він подякував ринку "Столичний", бізнес-компаніям та усім присутнім за зустріч. Після чого представив спікерів першого блоку та поставив риторичне питання щодо того, чому сьогодні настільки важливі сучасні тренди? Відповідь проста: ми більше 20 років займалися садівництвом та сільським господарством, зокрема, радянським способом та звикли до невибагливості споживача, який купував те, що йому пропонували. Проте, сьогодні саме споживач є головним та диктує, що має виробляти сьогоднішній виробник. Після чого, Дмитро Крошка виступив із доповіддю "Від стихійності до планування. Тенденції розвитку галузі". "За останній рік ми побудували багато контактів із європейськими колегами та національними асоціаціями з усього світу. Багато де були та побачили, що в Україні в більшості випадків не так погано" - розпочав свою доповідь спікер. Згодом він розказав про основні політичні та економічні зміни в Україні: підписання угоди про асоціацію з ЄС, втрату постійного та невибагливого ринку збуту, "закриття" програми держпідтримки галузі. Навів приклад про те, що ще два роки тому фрукти в супермаркетах лежали насипом, то тепер товар здебільшого упакований та розфасований. Виробники йдуть на зустріч споживачу. Було також піднято також питання сертифікації господарств у відповідності з міжнародними стандартами. Саме вона надає визнання безпечності їхньої продукції.

Після закінчення своєї доповіді, модератор надав слово наступному спікеру Валентині Лановенко, власнику і керівнику проектів "Питомник Лановенко", яка представила напрямок діяльності своєї компанії. Після чого вона дала відповідь на важливе питання, чи може бути інтенсивний сад органічним. Звичайно, так. Відповідно до Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" від 03.09.2013 року №425-VII основними вимогами до органічного садівництва (згідно українських та європейських стандартів із органічного вирощування) є

  • Сертифікація/перевірка земельних ресурсів, де планується закладка саду
  • Садивний матеріал/насіння - сертифіковані органічно чисті
  • Технологічні карти по закладці, догляду, збору та переробці продукції згідно органічним принципам з використанням сертифікованих органічних препаратів.

Прийняття нових законів сприятимуть тому, що споживач буде захищений від псевдоекопродукції. А оператори цього ринку - захищені від недобросовісної конкуренції.

Підхопив слово модератор Дмитро Крошка, який підсумував, чому органіка є довготривалим та стійким трендом. Це потрібно споживачам в ЄС. Отже, якщо фермер не має сертифікату про органіку, у нього значно скорочуються можливості співпраці з потенційними партнерами.

Потім виступив Сергій Потапов, спеціаліст із розвитку плодоовочевого бізнесу та додаткових сервісів UHBDP / IFC з докладом "Фінансова підтримка. Модель "фермер-лідер" та агрегування продукції для створення елементів інфраструктури плодово-ягідного ринку". Він представив проект та наголосив, що його мета - посилення можливостей малих та середніх фермерів задля підвищення рівня ведення їхніх господарств, конкуретних можливостей та збільшення взаємозв’язку між учасниками ринку. Він розповів про основні труднощі та виклики, що стоять перед українськими виробниками на прикладі черешні, якою дуже зацікавився азіатський ринок. Так, в Україні почала роботу комісія КНР із перевіркою умов вирощування цієї ягоди. Її мета - опрацювання аналізу фітосанітарного ризику української черешні при експорті до КНР та створення протоколу фітосанітарних вимог. Це, в свою чергу, надасть змогу експортувати українську черешню до КНР у безпечний спосіб та у відповідності до фітосанітарних вимог, які будуть прописані у Протоколі.

Окремим питанням спікер зупинився на питанні про проект "Аграрні розписки в Україні". Це простий механізм залучення фінансування, який впроваджується IFC, членом Групи Світового банку, в партнерстві із Швейцарською Конфедерацією. Його мета - покращити доступ малих та середніх агровиробників до фінансових ресурсів. Партнерами є органи державної влади (Міністерство аграрної політики та продовольства Україні, Міністерство юстиції України); приватний сектор (постачальники матеріально-технічних ресурсів, банки, зернотрейдери); міжнародні організації.

Перший блок закінчився у форматі запитання-відповіді гостей конференції до спікерів. Серед гостей заходу був і ветеран АТО. Який виступив у залі від імені ветеранів та учасників АТО, які хотіли б змінити свої автомати на лопати і займатися господарством. Вони отримують від держави землю, але часто відмовляються від неї, через те, що не знають, що з нею робити. Обговорення були дуже активними та подекуди емоційними.

По вопросам участия в работе наших мероприятий, партнерских программ, организации доклада и размещения рекламы обращайтесь в Информационную компанию “ПроАгро”:


Соорганизаторы
Co-Ornanizers

Специальный медиа-партнер
Special Media Partner

Медиа-партнеры
Media Partners