Щодо організованої торгівлі с/г продукцією

09:33

На радість більшості сільгоспвиробників і на превеликий жаль невеликої кількості посередників минули часи "захмарного" збільшення цін на с/г продукцію на її шляху від поля до споживача. Значною мірою "прозрінню" виробників сприяли технічний прогрес, інтенсивні освітні заходи і, як результат, знайомство із світовими організованими ринками, торговими майданчиками і електронними системами, де кожний охочий будь-коли, вільно і безкоштовно може побачити поточні ціни, прочитати англомовні аналітичні тексти (іноді з он-лайн перекладачем). Допомагають цивілізованому розвитку і вітчизняні аграрні асоціації, конфедерації, союзи, інформаційні агентства, тощо.

АЛЕ, вагомим аргументом незадоволеної меншості залишаються нарікання на те, що світові ціни нічого спільного не мають з ринком в Україні. Дехто "лякає" страшними словами, такими як "кореляція", "дисперсія", "коваріація", "волатильність", забуваючи, що український ринок є частиною світового, і наші ціни не можуть бути відірвані від світових. Цілком можливо, що незабаром Україна великою мірою визначатиме світові ціни, як сьогодні це робить США. Для цього нам потрібний власний організований, а не телефонний і "сірий" ринок, що виконував би схожі функції, такий, наприклад, як Чиказька торгова палата CBOT та її електронна торгова система Globex.

Тема створення, а головне функціонування організованого товарного ринку у вигляді біржі, або електронної системи обговорюється вже не перший рік. Були спроби приватних бірж, Аграрної біржі, навіть фондових бірж. Ці спроби не припиняються і сьогодні. Невдачі списуються на недоліки законодавства, відсутність підтримки з боку великих трейдерів (з числа меншості, зазначеної вище). А потрібно, як на мене, створювати в першу чергу не інструмент заробітку, а повнофункціональну систему обслуговування учасників ринку. Такою системою може в Україні бути біржа (або електронна система) торгівлі деривативами на продукцію сільського господарства - локомотива української економіки.

Необхідність створення ф’ючерсної біржі сьогодні, як ніколи раніше, зумовлена різкими коливаннями цін на товари сільськогосподарського виробництва, значною розбіжністю цін між регіонами, непрозорістю товарного ринку через відсутність централізованої торгівлі та залежністю товаровиробника від окремих трейдерів.

Ф’ючерсна біржа створюється в першу чергу для обслуговування виробничих та переробних підприємств, що зацікавлені в обмеженні цінового ризику, ліквідності та прозорості товарного ринку, створенні рівних та вільних умов роботи на ринку, встановленні реальних цін на власну продукцію та сировину та індикаторах майбутніх цін. Виробники сільськогосподарської продукції, з одного боку, фіксують ціну майбутнього продажу товару шляхом продажу ф’ючерсних контрактів і планують власну діяльність на основі твердих цін. З другого боку, переробні підприємства купують сировину на умовах ф’ючерсного контракту і теж фіксують важливу частину майбутніх витрат. Ф’ючерсна біржа, як сторона контракту, гарантує виконання умов ф’ючерсного контракту за будь-яких обставин, дає можливість дострокового виходу з ринку шляхом укладення протилежного контракту, на основі співвідношення попиту та пропозиції виказує реальні ціні майбутньої торгівлі. Для учасників торгівлі, метою яких є обмеження ризику, а не отримання прибутку за рахунок цінових коливань, біржа створює пільгові умови торгівлі.

Існуючі сьогодні велика розбіжність цін та їх значні коливання дають змогу кваліфікованим трейдерам заробляти на неефективності ринку за умов вільного виходу на ринок. Зростаюча кількість трейдерів, що прагнуть скористатися коливаннями цін та їх розбіжністю, неминуче збільшить попит на знецінені товари та/або їх похідні і, в кінцевому результаті, зумовить мінімізацію або й ліквідацію таких розбіжностей та коливань. Спекулятивні учасники є тією необхідною складовою частиною будь-якого ринку, що підвищує прозорість ринку. Конкурентна боротьба на рівних правах за умов достатньої прозорості ринку сприятиме встановленню реальних цін та підвищенню ліквідності ринку. Біржа створює необхідні та економічно вигідні умови для вільного входу та виходу трейдерів з ринку та максимально сприяє розвитку чесної конкурентної боротьби між ними. Налагоджена торгівельна система миттєвого інформування та реагування забезпечить рівні для всіх учасників умови торгівлі, а також дозволить вчасно захистити ринок від економічних негараздів.

Для виконання поставлених завдань біржа створює власну інфраструктуру на основі законодавчої підтримки з боку уряду та Центрального банку. До засновників та учасників біржі залучаються безпосередні користувачі її послуг, провідні фахівці та впливові особи. Система управління біржі забезпечує захист прав та інтересів усіх учасників ф’ючерсної торгівлі та цілісності товарного ринку взагалі. Торгівля голосом, що складає основу торгівельної системи біржі, усуває можливість будь-якого впливу на процес ринкового утворення цін, фальсифікацій та зловживання закритою інформацією. Правила та механізми торгівлі розробляються так, щоб не виникало жодних непорозумінь та затримок в процесі торгівлі. Особливого значення набуває система клірингу як гарантія виконання умов контрактів, засіб обліку та проведення взаєморозрахунків. Клірингово-розрахунковий центр як окрема юридична особа вступає у стосунки з кліриноговими Членами біржі - фінансово незалежними організаціями з достатнім капіталом, певною кількістю біржових місць та бездоганною репутацією, що представляють інтереси та відповідають за зобов’язаннями своїх клієнтів. Одночасно із зміцненням надійності клірингової системи це дасть змогу підвищити ефективність роботи біржі шляхом обмеження кількості операцій розрахунками по консолідованих позиціях. З іншого боку, економічно привабливий статус клірингового Члена є додатковим стимулом для учасника біржі, що має можливість та бажання ввести кошти на рахунки біржі шляхом придбання додаткових Біржових місць.

Усі відносини між засновниками, керівниками, учасниками та працівниками біржі будуються на засадах етичних та професійних стандартів біржі як запорука взаєморозуміння та довіри. Виконання Кодексу ділової та професійної етики є обов’язковою умовою не лише безпосередньої участі в роботі біржі усіх її учасників, працівників та партнерів, але й діяльності або бездіяльності їх поза межами біржі.

На етапі створення біржі необхідно забезпечити динамічний старт торгівлі ф’ючерсними контрактами. Для цього проводиться навчально-роз’яснювальна робота в регіонах з одного боку для виявлення попиту, а з другого боку для формування потреби в управлінні ціновим ризиком. Для перших учасників на пільгових умовах (мінімальна комісія та інші витрати) здійснюються реальні торгові операції, на прикладі яких проводиться демонстрація та аналіз використання деривативів.

Подальший розвиток ф’ючерсної торгівлі та вихід біржі на повну потужність (перспектива двох років) повинні забезпечити формування реальних цін на сільськогосподарські товари, мінімізацію цінових коливань, розвиток регульованого ринку торгівлі товаром та похідними, прозорість торгівлі, індикацію майбутніх цін та розширення спектру учасників та фінансових інструментів торгівлі.

Відповідно до сучасних світових тенденцій об’єднань та поглинань бірж та зменшення їх загальної кількості, ф’ючерсна біржа як біржа з найбільшими можливостями, за підтримки уряду та Національного банку України, може поступово розширити власну діяльність із включенням усіх груп товарів, фінансових інструментів та їх похідних в усіх регіонах країни та перетворитися на Національну біржу. При цьому існуючі регіональні біржі не ліквідовуються, а стають її представниками на місцях та виконують брокерські да дилерські функції. Така інтеграція сприятиме утворенню гармонізованого та прозорого товарного, фінансового та строкового організованого ринку з міцною підтримкою безумовними гарантіями та гнучкою інфраструктурою.