В Одеській області розкрито масштабну схему з незаконного експорту зернових і горіхів.
Як повідомляє “ПроАгро” з посиланням на прес-службу ДФС, податковою поліцією Києва під процесуальним керівництвом прокуратури припинено діяльність “центру мінімізації митних платежів”, організатори та учасники якого реалізовували злочинну схему, спрямовану на надання послуг з ухилення від сплати митних платежів і податку на прибуток при здійсненні імпортних і експортних операцій з використанням непрямих зовнішньоекономічних контрактів і підконтрольних підприємств-нерезидентів без відображення зазначених операцій у податковій та бухгалтерській звітності зазначених підприємств.
Зазначається, що до проведення цієї спецоперації правоохоронці готувалися 4 місяці.
Встановлено, що з метою надання власникам сільгосппродукції (зернотрейдерам і сільгоспвиробникам) послуг з експорту зернових і волоських горіхів до країн Євросоюзу і Азії без повернення валютної виручки і сплати податку на прибуток, зловмисники зареєстрували на підставних осіб і акредитували на Одеській митниці групу підконтрольних суб”єктів ЗЕД- експортерів (більш як 18 суб”єктів господарської діяльності), а також вісім підконтрольних компаній-нерезидентів.
Надалі організатори схеми уклали між підконтрольними експортерами і компаніями-нерезидентами зовнішньоекономічні контракти на експорт сільськогосподарської продукції.
Експортована продукція після митного оформлення доставлялася кінцевим замовникам, які перераховували гроші на банківські рахунки підприємств-нерезидентів. При цьому зазначені кошти (валютна виручка) в Україну не перераховувались, обсяги проведених операцій не декларувалися, а податок на прибуток не сплачувався.
Для подальшої легалізації доходів організатори схеми залучили особу, яка створила і акредитувала на митниці ряд підконтрольних імпортерів – суб”єктів ЗЕД.
Надалі, на замовлення власників торгових мереж, які продають продукти харчування, було укладено зовнішньоекономічні контракти на імпорт (курага, фініки, горіхи, сухофрукти та ін.) за заниженою вартістю.
Для цього на митниці виготовлялися і подавалися митні декларації та інвойси з недостовірними відомостями щодо митної вартості товарів. Розрахунки за продукцію, імпортовану з постачальниками, здійснювалися шляхом перерахування частини коштів (суми, зазначені в інвойсах) від підконтрольних імпортерів, а інша частина перераховувалась з банківських рахунків компаній-нерезидентів.
Імпортована продукція передавалася власникам торгових мереж і фізичним особам, які здійснюють торгівлю на ринках Одеської, Київської та інших областей за готівку без відображення в податковій звітності.
