Сумарні втрати українського аграрного сектору через заборону інсектицидів неонікотиноїдної групи можуть сягнути 36,8-74,9 млрд. грн.
Такими оцінками поділилася заступниця директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська, повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на AgroPortal.
За її словами, через заборону агросектор чекає недобір урожаю, зниження якості продукції та додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників.
“Зниження рівня прибутковості виробників послабить їх фінансово-економічну спроможність щодо розширеного відтворення виробництва та розвитку сільських територій. Це матиме негативні мікро- та макроекономічні ефекти уже сьогодні та віддалені соціально-економічні наслідки у середньостроковій перспективі”, – говорить Ходаківська.
Ще один ризик полягає в тому, що за відсутності адекватних механізмів боротьби з шкідниками Україна ризикує втратити цілі галузі, додає експертка. Особливо це стосується оліє-жирового підкомплексу – соя, соняшник, ріпак.
“Під загрозою також може опинитися вирощування цукрових буряків та картоплі тощо”, – говорить вона.
Експертка зауважує, що рівноцінна альтернатива неонікотиноїдам на сьогодні на ринку інсектицидів в Україні – відсутня. Аналогічних по ефективності, тривалості захисної дії, системності та спектру інсектицидної дії замінників – немає. Для того, щоб вони з’явилися, потрібен час.
Також вона звертає увагу на досвід Європейського Союзу: “В окремих країнах після ухвалення даного рішення збільшилась частка органофосфатів та карбаматів, які мають високий ступінь токсичності як для людини, так і для тварин та комах”.
До слова, в Україні карбамати зараз не використовуються взагалі. Крім того, в ЄС зросла кількість застосування таких інсектицидів як піретроїди, що збільшило кратність обробок посівів у 2-4 рази, підсумувала заступниця директора “Інституту аграрної економіки”.
