У квітні світова кон’юнктура, епідемія COVID-19 і зміна курсу валют створила несприятливі умови для українських виробників цукру, тому вони повернулись до звичних об’ємів експорту за місяць – 9,1 тис. т. А ще в кінці березня спостерігалося певне пожвавлення на Лондонській біржі. В результаті, попит на український цукор дещо зріс і виробники змогли поставити на зовнішні ринки 19,6 тис. т. цукру в ті країни, куди експортували раніше рік-два тому: Лівія (7 тис. т), Туреччина (4,8 тис. т), Палестина (3,7 тис. т). На цьому наголошує аналітик НАЦУ “Укрцукор” Назар Михайловин.
Як повідомляє “ПроАгро Груп” з посиланням на ukrsugar.com, у квітні географія поставок майже не змінилась: Туреччина – 5,7 тис. т, Лівія – 0,8 тис. т і Молдова та Румунія по 0,6 тис. т.
За вісім місяців поточного маркетингового року українські виробники експортували 76,4 тис. т цукру, що майже в 4 рази менше, ніж за аналогічний період минулого року.
“Це досить прогнозований показник, оскільки більшість “наших” ринків зайняв російський цукор. Внутрішнє перевиробництво і зручна логістика до країн Середньої Азії роблять його більш вигідним. Відтак, наприклад, Узбекистан зняв мито на доставку цукру, але ціна українського виробника вища, ніж російського саме через витрати на транспортування. Тому, враховуючи всі ці фактори, ми очікуємо 120 тис. т експортованого цукру за результатами 2019/2020 МР, хоча на початок року експортний потенціал оцінювався в понад 300 тис. т”, – каже аналітик.
У 2018/2019 МР українські виробники експортували 409,8 тис. т цукру на суму 144,3 млн $.
