Ринок зерна та продуктів переробки

| ПроАгро Груп

  • Весняна польова кампанія в України просувається прискореними темпами. За даними Мінагрополітики, на 4 квітня сівба ранніх зернових і зернобобових культур проведена на площі 1,7 млн. га, що становить 75% до прогнозу. Зокрема, на вказану дату аграрії засіяли ярою пшеницею 118 тис. га (71% до прогнозу), ярим ячменем - 1,2 млн. га (77%), вівсом - 112 тис. га (57%). При цьому, горох засіяний на 247 тис. га, що становить 73% від запланованої площі. Офіційно посівна в Україні в 2019 р. стартувала 4 березня;
  • Підживлення озимих зернових культур станом на 4 квітня виконане на площі 7,4 млн. га, що становить 97% до прогнозу. Так, за інформацією Мінагрополітики, озима пшениця підживлена на площі 6,13 млн. га (97%), озиме жито - на 111 тис. га (97%), озимий ячмінь - на 987 тис. га (98%);
  • Україна з початку 2018/19 МР станом на 3 квітня експортувала 38,3 млн. тонн зернових. Зокрема, пшениці відправлено на експорт 13,5 млн. тонн, ячменю - 3,3 млн. тонн, кукурудзи - 20,8 млн. тонн, повідомили в Мінагрополітики;
  • Країни Євросоюзу на 31 березня експортували з початку сезону 22,6 млн. тонн зерна, що на 8% менше, ніж на аналогічну дату сезону 2017/18. Зокрема, ЄС експортував 14,1 млн. тонн м'якої пшениці, а це на 7% менше, ніж на аналогічну дату минулого сезону. Експорт фуражного ячменю склав 3,4 млн. тонн, що на 26% менше, ніж на аналогічну дату минулого сезону. Також експортовано 1,8 млн. тонн кукурудзи, що на 74% більше, ніж на аналогічну дату сезону 2017/18;
  • Уряд Індії дозволив імпортувати 100 тис. тонн фуражної кукурудзи в рамках тарифної квоти на сезон 2018/19. Мито на імпорт тарифної кукурудзи складе 15%. Кукурудза може бути імпортована тільки в інтересах переробників, забороняється ввозити кукурудзу з метою перепродажу;
  • Уряд Індії затвердив квоту на імпорт 650 тис. тонн зернобобових терміном до березня 2020 р. З 2018 р. уряд проводить політику квотування імпорту. Індія є найбільшим в світі виробником і споживачем зернобобових, в першу чергу, жовтого і зеленого гороху, а також нуту. Основними постачальниками зернобобових в Індію є країни Причорномор'я, Канада, Австралія і М'янма;
  • За прогнозом USDA, Індонезія в майбутньому сезоні збільшить імпорт пшениці до 11,3 млн. тонн, що на 1,3% більше, ніж очікується в сезоні 2018/19. Імпорт пшениці сезону 2019/20 може стати абсолютним рекордним в історії Індонезії;
  • Зернове агентство Алжиру (OAIC) на тендері 2 квітня закупило, за різними даними, від 120 до 180 тис. тонн борошномельної пшениці довільного походження. Пшениця закуплена в діапазоні цін 235-236,50 $/тонна C&F з поставкою 16-31 травня. На попередньому тендері 13 березня Алжир закупив 450 тис. Тонн борошномельної пшениці;
  • Південнокорейський виробник комбікормів Feed Leaders Committee (FLC) 3 квітня в результаті прямих переговорів закупив 68 тис. Тонн фуражної кукурудзи з постачанням до 15 листопада. Кукурудза закуплена у компанії Glencore за ціною 189,89 $/тонна C&F плюс 1,25 $/тонна за розвантаження в порту.

Минулого тижня світовий зерновий ринок здійснив черговий ціновий розворот. Втім, зростання цін на основні зерновій культури було стриманим, а на біржових майданчиках до того ж і непевним. Волатильність ринку обумовлюється великими запасами зерна в США, надходженням врожаю кукурудзи з Південної Америки, і слабким попитом країн-імпортерів. В цих умовах на біржові котирування впливають не стільки рівень попиту і пропозиції, скільки навколо ринкові фактори і спекулятивні ігри. Спотовий ринок в свою чергу виявляє надчутливість до підсумків окремих тендерів і поточних обсягів імпорту-експорту, через що ціни на ньому також коливаються іноді в доволі широкому діапазоні. Втім, минулого тижня коливання було помірним.

Як ми і зазначали в попередньому огляді, зміцнення внутрішнього ринку основних зернових культур в Україні наприкінці березня мало ситуативний характер і вже минулого робочого тижня ціни на пшеницю, кукурудзу і ячмінь здійснили відкат, який був найбільш виразним на первинних базисах торгівлі, тобто в господарствах виробників і на лінійних елеваторах.

За даними моніторингу компанії "ПроАгро Груп", найбільше минулого тижня подешевшав ячмінь, ціни на який на EXW знизилися в середньому на 250 грн./тонна, а в портах ще більше - на 400 грн./тонна. Ячмінні ціни стрімко падають вже два місяці поспіль, причиною чому є як зниження цін попиту з боку імпортерів, так і скорочення запасів зернової, внаслідок чого пропозиція ячменю є мінімальною, і трейдери не бачать доцільності платити за нього більше, оскільки це ніяк не стимулює обсяги закупівель. З іншого боку, останнім часом ціни попиту на ячмінь все більше набувають ознаки індикативних, коли ціна є, а торгівлі зерновою практично немає. У випадку ж, коли з’являється пропозиція обмеженої партії, продавець і покупець визначають ціну на неї окремо, що називається "за домовленістю".

На ринку пшениці пропозиція поки присутня, але здебільшого вона представлена зерновою фуражної якості. В свою чергу, попит на пшеницю обмежений через завершення експортної програми зернової і ринкову стратегію країн-імпортерів, які відкладають закупівлі до надходження на ринок нового врожаю.

Єдиною культурою, яка активно торгується, залишається кукурудза, але і на її ринку вистачає проблем, обумовлених низькими цінами попиту імпортерів і конкуренцією з південноамериканською зерновою. За підсумками тижня кукурудза втратила в ціні в середньому 50 грн./тонна як на первинних базисах, так і в портах. Не виключено, що найближчим часом внутрішні ціни на кукурудзу продовжуватимуть зниження, оскільки фактори на підтримку ринку зернової наразі практично відсутні.

На відміну від трейдерів і експортерів, внутрішні споживачі і переробники минулого тижня залишили ціни попиту на пшеницю і кукурудзу в цілому без змін, хоча в окремих областях незначні коригування відбулися.