Головна Ринок зерна та продуктів переробки

    Ринок зерна та продуктів переробки

    • Після похолодання минулого тижня аналогічне зниження атмосферних температур очікується і на початку поточного. При цьому, за прогнозами Гідрометцентру, в ряді західних і північних областей вночі температура повітря вночі опускатиметься до 4-8 ° С нижче нуля. У зв’язку з цим можливо вимерзання посівів озимих культур, зокрема пшениці і ячменю. Крім того, таке похолодання збільшує ризик розвитку хвороб на рослинах;
    • З початку 2019/20 МР станом на 27 березня Україна, за даними Державної митної служби, експортувала 45,296 млн тонн зернових культур, що на 8,6 млн. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Зокрема, за кордон поставлено більше 17,730 млн тонн пшениці (+4,49 млн тонн), 4,279 млн тонн? ячменю (+974 тис. тонн), 5 тис. тонн жита ( -83,2 тис. тонн) і 22,763 млн тонн кукурудзи (+3,25 млн. тонн). Також відвантажено 271,5 тис. тонн борошна, що на 70,7 тис. тонн більше, ніж за відповідний період минулого МР;
    • За інформацією вітчизняних експортерів, Міністерство економіки, торгівлі і сільського господарства України запропонувало встановити кількісне обмеження експорту пшениці в сезоні-2019/20 в обсязі 20,2 млн тонн. Даний обсяг відноситься до експорту всієї пшениці і пшенично-житньої суміші без розподілу за класами;
    • Кабінет міністрів призначив голову комісії з проведення реорганізації Міністерства аграрної політики та продовольства. Раніше йшлося про наміри новообраного складу уряду виділити зі складу Міністерства економіки, торгівлі і сільського господарства окреме Міністерство агропромислового комплексу;
    • Китай в січні-лютому 2020 року імпортував 930 тис. тонн кукурудзи, що на 64,7% більше, ніж за відповідний період 2019 р. Пшениці було імпортовано 680 тис. тонн, що на 8,9% менше, ячменю – 740 тис. тонн, що також на 50,9% менше;
    • В’єтнам тимчасово призупинив підписання нових контрактів на експорт рису щонайменше до 28 березня, повідомив уряд країни в минулу середу. За січень-лютий 2020 року країна поставила за кордон рису на 31,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року;
    • У Південній Африці Комісія з оцінки врожаїв сільськогосподарських культур (CEC) підвищила попередній прогноз виробництва кукурудзи в країні в 2020 році на 2,7% – до 15 млн тонн, що майже на 33% більше минулорічного врожаю. Перегляд прогнозу в бік підвищення стався завдяки сприятливим погоднім умовам;
    • Зернова агенція Алжиру (OAIC) на тендері 24 березня закупила 240 тис. тонн м’якої борошномельної пшениці довільного походження. Пшениця закуплена в діапазоні цін 242,50-243 $/тонна C&F з двома термінами поставки: 01-15 червня і 16-30 червня. Середня ціна закупівлі на $15,25/тонна вище, ніж на попередньому тендері із закупівлі м’якої пшениці 11 березня;
    • Зернова агенція Туреччини (ТМО) оголосила тендер із закупівлі 200 тис. тонн м’якої борошномельної пшениці з протеїном 13,5% довільного походження з відвантаженням 07-27 квітня. Тендер мав відбутися 27 березня, про його результати стане відомо пізніше.

    Протягом другої половини березня ціни на основні зернові культури в світі, як на спотовому, так і на біржовому ринку, хитнулися різко в бік зростання. Причина цьому та ж сама, як і у попереднього тотального здешевлення – коронавірус, з поширенням пандемії якого країни охоплюють все більші панічні настрої, здатні спровокувати глобальну продовольчу кризу. Тим часом, за даними останнього прогнозу Міжнародної Ради по зерну (IGC), опублікованого минулого тижня, обсяги світового виробництва і кінцевих залишків пшениці в сезоні 2020/21 будуть рекордними, так само як і обсяг виробництва кукурудзи. Однак до наступного сезону ще треба якось дожити й прогодувати населення, а також сільськогосподарських тварин.

    За останні два тижні внутрішні ціни на зерно в України значно зросли, і не лише через стрімку девальвацію гривні, а й таке саме стрімке підвищення світових цін на основні сільськогосподарські культури. Тільки протягом минулого тижня експортні ціни на українську пшеницю рекордно додали до 9 $/тонна на продовольчу, і до 7 $/тонна на фуражну зернову.

    Причиною такого зростання, темпи якого стали найбільшими в поточному сезоні, стала інформація про обмеження експорту пшениці країнами Причорноморського регіону на тлі збільшення попиту імпортерами. Росія почала затримувати видачу фітосанітарних сертифікатів на свою зернову, обмежив експорт і Казахстан. Вітчизняне Мінекономіки, торгівлі і сільського господарства розіслало лист трейдерам, в якому повідомило про доцільність зупинити експорт пшениці в рамках підписаного Меморандуму про взаєморозуміння на 2019/20 МР обсягом 20,2 млн. тонн, з яких станом на кінець минулого тижня 17,7 млн. тонн вже вивезені за кордон. Найменше на експортному напрямку за минулий тиждень подорожчали кукурудза – “лише” на $3/тонна, і ячмінь.

    Відповідно до зростання експортних цін виросли й внутрішні, і це зростання додатково було підтримане зниженням курсу національної валюти. Станом на 27 березня офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ, було зафіксовано на позначці 28,14 грн./$, і це майже на 2,4 грн. більше, ніж двома тижнями раніше (13 березня). При цьому середній курс продажу долару на міжбанку, за інформацією сайту minfin.ua, минулої п’ятниці дорівнював 28,6 грн./$.

    Отже, за даними моніторингу “ПроАгро Груп” станом станом на 27 березня, закупівельні ціни на пшеницю на первинних елеваторах протягом останніх двох тижнів виросли в середньому на 500 грн./тонна, в портах – на 550 грн./тонна. Подорожчання кукурудзи становило 450-475 грн./тонна, ячменю – 200-250 грн./тонна Разом з трейдерами гривневі ціни попиту на основні зернові підвищили і внутрішні переробники – на 250-450 грн./тонна.

    Так само зросли ціни і на продукти переробки пшениці: відпускні ціни на борошно вищого і першого ґатунків збільшились на 400-500 грн./тонна, на 50 грн./тонна подорожчали пшеничні висівки.

    Перегляди: 0