- За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, станом на 23 квітня в усіх категоріях господарств сівбу ярових сільськогосподарських культур проведено на 7,8 млн га, що становить 52% від прогнозованої посівної площі. Зокрема, пшеницею засіяно 119 тис. га, ячменем – більше 1 млн га, кукурудзою – 2,4 млн га;
- В Україні станом на 1 квітня поточного року запаси зернових і зернобобових культур становили 13,506 млн тонн, що на 2,564 млн тонн менше показника на аналогічну дату роком раніше. Зокрема, до звітної дати в наявності було 4,075 млн тонн пшениці, 7,717 млн тонн кукурудзи на зерно, 1,259 млн тонн ячменю та 68,2 тис. тонн жита;
- Україна з початку 2019/20 МР станом на 22 квітня 2020 року експортувала 48,95 млн тонн зернових і зернобобових, що на 8,25 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого сезону. За даними інформаційно-аналітичного порталу АПК України, до теперішнього часу з країни експортовано 18,55 млн тонн пшениці, 25,2 млн тонн кукурудзи і 4,55 млн тонн ячменю. На зазначену дату також експортовано 290,2 тис. тонн борошна;
- Згідно з даними FranceAgriMer, станом на 20 квітня кукурудзою у Франції було засіяно 52% від загальної запланованої посівної площі проти 48% роком раніше. Стан 58% посівів озимої пшениці в країні оцінювався як хороший і відмінний проти 79% – роком раніше. Також через відсутність опадів і наявний дефіцит вологи погіршився стан посівів озимого ячменю: на 20 квітня в хорошому і відмінному стані знаходилося 57% посівів (75% – роком раніше);
- Мінсільгосп Німеччини висловив стурбованість з приводу наслідків триваючої посухи, що може завдати відчутного удару по фермерам. Так, з середини березня деякі регіони країни отримали менше 10 літрів опадів на квадратний метр в порівнянні з звичайно 50 літрами на квадратний метр. Сільське господарство Німеччини постраждало від посух в 2018 і 2019 роках, що призвело до зниження врожаю і втрати фермерами доходів;
- За даними USDA, на 19 квітня стан 57% посівів озимої пшениці у США оцінювався на “добре-відмінно” (62% тиждень тому і 62% рік тому). У стадію колосіння увійшло 14% посівів озимої пшениці (8% рік тому і 15% в середньому за 5 років). Сівбу ярої пшениці в країні проведено на 7% площ (4% рік тому і 18% в середньому за 5 років). Сівба кукурудзи виконана на 7% площ (5% рік тому і 9% в середньому за 5 попередніх років);
- Експерти USDA в Австралії прогнозують зростання обсягів виробництва пшениці в країні в 2020/21 МР до 23 млн. тонн проти 15,2 млн. тонн в поточному сезоні, завдяки розширенню посівних площ і очікуваній гарній погоді. Зростання виробництва зумовить відповідне значне зростання експортних відвантажень пшениці з країни – з 8,2 млн. тонн в поточному сезоні до 14,5 млн. тонн в наступному;
- Згідно з даними Мінсільгоспу Індії, збиральна кампанія пшениці в країні станом на 19 квітня була проведена на 67% запланованих площ. Низка регіонів закінчить збір зернової вже до кінця поточного тижня;
- Йорданія скасувала тендер із закупівлі 120 тис. тонн борошномельної пшениці, який мав пройти 20 квітня. На тендер з поставкою в жовтні-листопаді заявку подав лише один учасник, тоді як необхідна участь мінімум трьох;
З середини квітня на світовому ринку основних зернових культур, зокрема, пшениці і кукурудзи, панував понижувальний ціновий тренд, обумовлений загальним спадом економічної активності. Минулого тижня і на споті, і на біржах зниження цін на зерно прискорилось, причому на це впливали як спекулятивні дії інвесторів, так і рекордне падіння цін на нафту, які по квітневим ф’ючерсам досягли від’ємного значення. При цьому, як не дивно, осторонь від загальносвітових процесів, стояв причорноморський ринок зерна. Хоч кукурудза, яка є основною сировиною для виробництва біоетанолу, теж впала в ціні, зате пшениця в усіх країнах регіону подорожчала через обмеження провідними виробниками зернової – Росією і Україною – обсягів експорту, які вже практично добігають кінця.
З середини квітня на світовому ринку основних зернових культур, зокрема, пшениці і кукурудзи, панував понижувальний ціновий тренд, обумовлений загальним спадом економічної активності. Минулого тижня на споті, зниження цін на зерно прискорилось, причому на це впливали як спекулятивні дії інвесторів, так і рекордне падіння цін на нафту, які по квітневим ф’ючерсам досягли від’ємного значення. При цьому, як не дивно, осторонь від загальносвітових процесів, стояв причорноморський ринок зерна. Хоч кукурудза, яка є основною сировиною для виробництва біоетанолу, теж впала в ціні, зате пшениця в усіх країнах регіону подорожчала через обмеження провідними виробниками зернової – Росією і Україною – обсягів експорту, які вже практично добігають кінця.
За минулі два тижні з часу останнього огляду на внутрішньому ринку основних зернових культур в Україні помітно змінився ціновий ландшафт.
Зокрема пшениця з середи квітня активно розгойдувалася на цінових гойдалках, як під впливом глобальних факторів, так і зважаючи на внутрішні події. Після стрімкого зростання гривневих цін на зернову напередодні Великодня, надалі вони повернулися на попередні рівні, щоб за кілька днів знову піти вгору. За даними моніторингу “ПроАгро груп”, порівняно з ситуацією на 10 квітня внутрішні ціни на продовольчу і фуражну пшеницю станом на минулу п’ятницю збільшилися в середньому на 200-250 грн./тонна на базисі первинних елеваторів внаслідок активного попиту трейдерів і експортерів з огляду на завершення експортної кампанії. Вичерпання домовленого ліміту на зовнішні поставки пшениці прогнозуються вже за два тижні, аналогічна ситуація і в Росії, через що ціни експортної пропозиції на пшеницю з вмістом білку 12,5% в Причорномор’ї вдруге за поточний сезон перетнули позначку 230 $/тонна на базисі FOB/глибоководні порти.
Протилежна за ціновою динамікою ситуація на ринку кукурудзи – на первинних елеваторах її закупівлі за два тижні подешевшали в середньому на 100 грн./тонна EXW через зниження попиту і втрату конкурентних позицій на зовнішньому ринку порівняно з південноамериканською зерновою. Ціни експортної пропозиції на кукурудзу на FOB Україна з середини квітня знизилися до $6-10/тонна.
Ринок ячменю традиційно був більш інертним. Незважаючи на суттєве зростання експортних цін, внутрішні виросли помірно – лише на 50-150 грн./тонна на EXW і СРТ-порт через низькі обсяги як пропозиції, так і попиту.
У секторі переробки зерна цінова динаміка повторювала загальну – за два тижні в середньому на 100 грн./тонна подорожчала в закупівлі пшениця, на 150 грн./тонна подешевшала кукурудза і залишились без змін ціни на ячмінь.
На ринку продуктів переробки пшениці знизилися ціна борошно внаслідок обвалу попиту після Великодня і попереднього періоду ажіотажних закупівель. Ціни на висівки, навпаки, зросли, крокуючи за цінами на фуражну пшеницю.
