Номенклатура продукции промышленности

Кукурудзяну (маїсову) олію одержують із зерен кукурудзи. Сира олія має широке застосування у промисловості, наприклад, в миловарінні, у виробництві мастильних матеріалів, вичинці шкур та ін. Рафінована олія є харчовою і використовується у кулінарії, кондитерській промисловості, у сумішах з іншими оліями та ін. Кукурудзяна олія є напіввисихаючою.

Для цієї підкатегорії можна застосовувати пояснення до підкатегорій 15.41.12 та 15.42.11, у разі внесення необхідних змін.

Ця підкатегорія включає глюкозу та сироп з глюкози, фруктозу та сироп з фруктози, цукор інвертний, цукор та цукрові сиропи, не включені до інших угруповань; мед штучний, карамель.

Глюкоза - моносахарид, одержаний гідролізом крохмалю з використанням кислот або ензимів. Глюкоза у природі зустрічається у фруктах та меді. У рівних долях з фруктозою глюкоза утворює інвертний цукор.

Цей тип включає декстрозу (хімічно чисту глюкозу) та технічну глюкозу.

Декстроза (хімічно чиста глюкоза) - це білий кристалічний порошок. Застосовується у харчовій та фармацевтичній промисловості.

Технічна глюкоза одержується гідролізом крохмалю кислотами і (або) ферментами. Вона завжди містить, крім декстрози, змінне співвідношення ди, три- та інших полісахаридів (мальтозу, мальтотриозу і т.ін.). Вона містить не менше 20 мас.% цукру у перерахунку на суху декстрозу. Звичайно це безкольорова, більш або менш в’язка рідина, шматки або брикети (глюкозні агрегати), або аморфний порошок. Вона застосовується переважно у харчовій та у пивоварній промисловості, під час ферментації тютюну та у фармакології.

Фруктоза присутня разом із глюкозою у солодких фруктах та у меді. У промисловості її одержують з технічної глюкози (наприклад кукурудзяної патоки), з цукрози або гідролізом інуліну - речовини, яка міститься здебільшого у коренеплодах георгіни та земляної груші (топінамбуру). Вона зустрічається у вигляді білуватого кристалічного порошку або в’язкого сиропу; вона солодша звичайного цукру (цукрози) та особливо придатна для діабетиків. Цей тип включає як технічну, так і хімічно чисту фруктозу.

Ізоглюкоза одержується ізомеризацією глюкози у фруктозу з використанням одного або більше ізомераз. Це найбільш важлива підсолоджуюча добавка з кукурудзяного крохмалю. У сухому стані містить менше 10 мас.% фруктози.

Мальтодекстрини (або декстримальтози) одержують тим же способом, що і технічну глюкозу. Вони містять мальтозу та полісахариди у різній пропорції. Однак вони менш гідролізовані і, таким чином, мають більш низький вміст редукувального цукру, ніж технічна глюкоза. Цей тип включає тільки вироби із вмістом редукувального цукру у перерахунку на суху декстрозу вище 10 мас.% (але менше 20 мас.%). Вироби із вмістом редукувального цукру, що не перевищує 10 мас.%, не включаються у цей тип. Мальтодекстрини звичайно бувають у вигляді білого порошку, але у продаж надходять у вигляді сиропу. Вони застосовуються переважно у виробництві продуктів дитячого харчування та низькокалорійних дієтичних продуктів, як ароматизуючи або забарвлюючи добавки, а також у фармакологічній промисловості як розчинники.

Карамельний кульор - це некристалізована речовина коричневого кольору з приємним запахом. Він буває у вигляді більш або менш сиропоподібної рідини, або у твердому стані, звичайно порошкоподібному. Його одержують з цукру (звичайно глюкози, або цукрози) або з меляси шляхом більш або менш тривалої пірогенації при температурі 120⁰-180⁰С.

Залежно від виробничого процесу одержують цілий ряд продуктів, від карамелізованого цукру (або меляси) із властивим йому достатньо високим (порядку 90 мас.%) вмістом цукру у перерахунку на сухий продукт до “підфарбованих карамелей” з дуже низьким вмістом цукру.

Карамелізований цукор та патока використовується для ароматизації продуктів, зокрема, при виробленні солодких десертів, морозива або кондитерських виробів. Підфарбовані карамелі через досить високий ступінь гідролізу цукрів в меланоїдін (барвник) використовуються як барвники, наприклад, під час вироблення бісквіту, у пивоварінні або у виробництві певних безалкогольних напоїв.

Інвертний цукор - основна складова частина натурального меду. Звичайно виготовляється серійно гідролізом рафінованих розчинів цукрози і складається із рівних за вагою частин глюкози та фруктози. Він може бути у твердому стані або у вигляді в’язкого сиропу. Застосовується в фармакології, у випіканні хліба, при виробленні варення та штучного меду і у пивоварній промисловості.

Мальтоза, яку одержують промисловим способом з крохмалю гідролізом за допомогою солодової діастази і випускають у вигляді білого кристалічного порошку. Вона використовується у пивоварній промисловості. Цей тип включає як технічну, так і хімічно чисту мальтозу.

Крім сиропів, зазначених вище (тобто сиропу глюкози (крохмалю), сиропу фруктози, сиропу мальтодекстринів, сиропу інвертного цукру, а також сиропу цукрози), цей тип включає:

1) Прості сиропи, одержані розчиненням у воді цукрів, що включених до цієї групи.

2) Сиропи та соки, одержані вилученням цукрів з цукрового буряка, цукрової тростини і т.ін. Ці продукти можуть містити в якості суміші пектин, альбуміноїдальні речовини, мінеральні солі і т.ін.

3) “Золотий” сироп, столовий або кулінарний сироп, що містить цукрозу та інвертний цукор. “Золотий” сироп готується з тростинного чи бурякового цукру інвертуванням частини цукрози або доданням інвертного цукру.

Термін “штучний мед” застосовується до сумішей, основаних на цукрозі, глюкозі або інвертному цукрі, звичайно ароматизованих або підфарбованих та оброблених таким чином, щоб вони імітували натуральний мед. Суміші натурального та штучного меду також включені до цього типу.

До цього типу також включаються продукти, які називаються “високоякісною чорною патокою”, які одержуються гідролізом та концентрацією сирого тростинного соку і використовуються переважно як поживне середовище у виробництві антибіотиків, а також у виробництві етилового спирту.

Крохмалі (за хімічним складом - вуглеводи) містяться у клітинах багатьох рослинних продуктів. Найбільш значними джерелами крохмалю є зернові культури (наприклад, кукурудза, пшениця та рис), деякі лишайники, деякі бульби та кореневища (картопля, маніока, кассава), а також серцевина сагової пальми.

Крохмаль - білий порошок без запаху, який складається із найдрібніших часток, які хрустять при розтиранні між пальцями. З йодом дає інтенсивне синє забарвлення (за винятком амілопектинового крохмалю, що дає червонувато-коричневе забарвлення). Під мікроскопом у поляризованому світлі частки проявляють характерні темні поляризаційні хрести. Ці частки не розчиняються у холодній воді, але при нагріванні у воді до температури їх желатизації (для більшості видів крохмалю 60⁰С) частки руйнуються і утворюється крохмальна паста. Крохмалі переробляються з метою одержання розмаїття кількості продуктів, що включаються у різні угруповання, наприклад, модифікований крохмаль, смажений, розчинений крохмаль, декстрин, мальтодекстрин, декстроза, глюкоза. Вони мають широке поширення особливо у харчовій, текстильній, целюлозно-паперовій промисловості.

Хімічно інулін споріднений крохмалю, але з йодом замість синього дає світле жовтувато-коричневе забарвлення. Інулін вилучають з топінамбура (ієрусалимських артишоків), коренів цикорію та далії. Під час гідролізу, після довгого кип’ятіння у воді, він утворює фруктозу (левулезу).

Цей тип включає клейковину пшеничну, суху або сиру, а також глютен з пшениці.

Клейковина екстрагується з пшеничного борошна простим вилученням у воді від решти складових (крохмалю і т.ін.) . Вона має вигляд білуватої в’язкої речовини або пасти (волога клейковина), або порошку кремового кольору (суха клейковина). Вона складається переважно із суміші різних протеїнів, передусім гліадина та глютенина (складають 85-95 мас.%). Наявність цих двох протеїнів, які властиві пшеничній клейковині, придають еластичність та пластичність при змішуванні з водою у відповідній пропорції.

Клейковина переважно застосовується для збагачення протеїнами борошна для вироблення деяких видів хліба або бісквітів, макаронів чи аналогічних продуктів, або дієтичних продуктів. Вона також застосовується як сполучний агент у деяких м’ясних стравах, при виробленні деяких видів клею або таких продуктів, як сульфати або фосфати клейковини, гідролізовані рослинні протеїни або глютамат натрію.

Глютен – побічний продукт вологого розмелу зерен; він складається з волокон загиблих зародків та води. Борошно глютенове містить білкові фрагменти ендосперму, що залишились після вилучення крохмалю.

Декстрини та інші модифіковані крохмалі, а саме, продукти, одержані перетворенням крохмалів під впливом тепла, хімікатів (наприклад, під дією кислот, лугу) або діастази, а також крохмаль, модифікований, наприклад, внаслідок окислення, естерифікації або етерифікації. Перехрестно-зв` язані крохмалі (наприклад, фосфат дикрохмалю) - це важлива категорія модифікованих крохмалів.

Декстрини, що утворюються

- в результаті розпаду крохмалю при кислотному гідролізі, або під дією ферментів одержується продукт, що називається мальтодекстрином. Однак продукти такого роду класифікуються тут як декстрини тільки якщо зниження місткості цукру не перевищує 10%, місткість цукру виражається кількістю декстрози у перерахунку на суху речовину;
- після випалу крохмалю з невеликим доданням хімічних реагентів, або без них. Якщо ніякі реагенти не використовуються, то кінцевий продукт називається декстрином (випалений крохмаль).

Декстрини – це порошок білого, жовтуватого або коричневого кольору, залежно від процесу виробництва та від сорту крохмалю, що використовується. Вони розчинні у воді (у разі необхідності, трохи нагрітої), але не у спирті.

Амілоген (розчинний крохмаль) - проміжний продукт, який утворюється при перетворенні крохмалів у декстрини, одержується кип’ятінням крохмалю у воді або внаслідок тривалого контакту крохмалю з холодною розбавленою кислотою. Крім цього, до цього типу включені розчинні крохмалі, що містять незначну кількість каоліну, який переважно використовується для додання до целюлозної пульпи під час вироблення паперу.

Попередньо перетворений на драглі крохмаль або “набухлий” крохмаль, який утворюється змочуванням крохмалю водою та теплообробленням для одержання більш або менш драглистої маси, яку потім засушують та роздрібнюють у порошок. Цей продукт можна одержати екструзією (витискуванням) з подальшим роздрібненням у порошок. Його використовують у паперовій промисловості, у текстильній промисловості, у металургії (для виробництва сполучних речовин для ливарних стержнів), у харчовій промисловості, для годування тварин і т.ін.

Етерифіковані або естерифіковані крохмалі (крохмалі, модифіковані етерифікацією або естерифікацією). Етерифіковані крохмалі включають крохмалі, що містять оксиетильні, оксипропильні або карбоксилметильні групи. Естерифіковані крохмалі містять ацетати крохмалю, що використовуються передусім у текстильній або паперовій промисловості, а також нітрати крохмалю (нітрокрохмаль), що використовуються у виробництві вибухових речовин.

Крохмалі модифіковані інші, наприклад:

а) Крохмаль діальдегідний

б) Крохмаль, оброблений формальдегідом або епіхлорохидрином, що використовується, наприклад, як пудра для хірургічних рукавичок.

Крохмаль змішується з водою і утворює густу тістоподібну масу, яку розміщують на цідилку або перфорований лоток, з якого він краплями падає на металеву плиту, нагріту до температури 120 - 150⁰С. Краплини утворюють невеликі таблетки або пластівці, які іноді роздрібнюють або гранулюють. За іншим способом крохмальна паста спікається (агломерується) в резервуарі нагрітою парою.

Продукція реалізується у формі пластівців, зерен, крупи, відсіву, насіння або в аналогічній формі. Вона застосовується під час приготування супів, пудингів або дієтичного харчування.

Ця підкатегорія включає відходи від виробництва крохмалю та аналогічні відходи, а саме, рештки виробництва крохмалю або борошна з кукурудзи, рису, пшениці, картоплі і т. ін, які складаються переважно з волокнистих білкових речовин, звичайно мають вигляд гранул або крупи, а іноді - жмиху. Вони використовуються для годівлі тварин або як добрива; деякі з цих відходів (наприклад, вода, яка залишилась після вимочування кукурудзи) застосовуються для вирощування культур, що використовуються у виробництві антибіотиків і т.ін.

Ця підкатегорія також включає:

1) Маїсову клейковину ( переважно у вигляді борошна тонкого помелу), яка складається з клейковини маїсових зерен, одержаної при відділенні крохмалю; вміст білка (азот, помножений на 6,25) перевищує 40 мас.%.

2) Клейковинне борошно, яке одержується змішуванням сухих залишків виробництва крохмалю з маїсу з чистою клейковиною; такий продукт звичайно містить близько 40 мас.% білків (азот, помножений на 6,25).

3) Поживний продукт з клейковини кукурудзи, який містить принаймні 20 мас.% білків (азот, помножений на 6,25) і складається з частинок перикарпію та ендосперму, маїсової клейковини і з концентрованої рідини, яка залишається після вимочування кукурудзи; до того ж, всі ці продукти є побічними продуктами виробництва крохмалю з маїсу. Ці продукти можуть містити залишки екстракції кукурудзяної зародкової олії, яка виробляється за допомогою мокрого процесу.

4) Залишками виробництва крохмалю з коренів маніоки вважаються продукти з вмістом крохмалю не більше 40 мас.% у перерахунок на суху речовину. Якщо вміст крохмалю в них більше, такі продукти у вигляді борошна тонкого і грубого помелу включаються до підкатегорії 15.61.23. Продукти у вигляді гранул не включаються до цієї підкатегорії.

5) Продукти з клейковини сорго, які звичайно містять щонайменше 18 мас.% білків і складаються з частин перикарпію та ендосперму зерен сорго, клейковини сорго, а іноді - з концентрованої рідини, що залишається після вимочування сорго, при цьому всі ці продукти є побічними продуктами виробництва крохмалю із сорго. У цю підкатегорію включаються тільки продукти з вмістом крохмалю не більше 40 мас.% в перерахунку на суху речовину.

6) Залишки від виробництва крохмалю відомі під назвою “сухий картопляний жом”. Вміст крохмалю в таких залишках звичайно 50 мас.% або більше.

7) Глютен, крім глютену з пшениці. Пояснення до типу 15.62.22.500 можна застосовувати до цієї позиції у разі внесення необхідних змін.