Номенклатура продукции промышленности

Ця підкатегорія включає таку продукцію:

1. Шерстний жир (жиропіт, жировий випіт) - це клейкий жир з неприємним запахом, який вилучають з мильної води, в якій промивалась вовна або валяли сукно. Його можна вилучати також з сальної вовни за допомогою летких розчинників (сірковуглецю та ін.). Жиропіт не містить ефірів гліцерину і тому з хімічної точки зору є скоріше воском, ніж жиром. Використовується у виробництві мастильних матеріалів і для інших технічних цілей, але найчастіше використовується як ланолін (його очищений продукт) або для екстракції олеїну або стеарину.

2. Ланолін, одержаний при очищенні жиропоту, має консистенцію мазі; різноманітний колір - від жовтобілого до коричневого, залежно від ступеня очищення, дуже незначно старіє на повітрі і має слабкий характерний запах. Ланолін добре розчиняється у спирті, який кипить, але не розчиняється у воді, хоча і може поглинати велику кількість води, перетворюючись на мазеподібну емульсію, відому як гідратний ланолін.

Безводний ланолін використовується у виробництві мастильних матеріалів, емульгуючих масел або при апретируванні. Гідратний або емульгуючий ланолін застосовується переважно у виробництві мазей або у косметиці.

До цієї підкатегорії також включені модифікований ланолін (що зберігає специфічні властивості ланоліну) та “шерстяні” спирти (відомі також як ланолінові спирти - суміші холестерину, ізохолестерину та інших високих спиртів).

Після парової дистиляції та вижимання жировий випіт розділяється на рідкий, твердий та залишок.

Рідкий жировий випіт, відомий як олеїн жирового випоту - це мутна, червонувато-коричнева речовина з легким запахом шерстного сала; розчиняється у спирті, простому діетиловому ефірі, автомобільному бензині та ін. Використовується як текстильний жировий агент у прядильному виробництві.

Тверда частина (стеарин жирового випоту) - віскоподібна речовина, жовтувато-коричневого кольору, з сильним запахом шерстного сала, розчиняється у спирті, який кипить, та інших органічних розчинниках. Використовується для вичинки шкір, для виготовлення мастильних матеріалів та адгезивних мастил, у виробництві мила та свічок.

Волокно - тонка непрядена нитка рослинного, мінерального або штучного походження.

У цьому типі термін « шовк” охоплює не тільки волокнистий матеріал, який виділяє Bombyx moni (гусінь тутового шовкопряду), але також продукти виділення аналогічних комах (наприклад, Bombyx textor), відомих як дикий шовк (шовк дикого шовкопряда). Серед диких різновидів, названих так тому, що гусінь, яка їх виробляє дуже рідко культивується, найбільш важливим є шовк дубового шовкопряду, отриманий від гусені, яка годується листям дуба. Павутина та морський шовк (філаментні волокна, за допомогою яких деякі панцирні тварини сімейства Pinna чіпляються за скелі) також класифікуються у цьому типі.

Визначення “шовк” включає також текстильні матеріали, класифіковані як шовкові, на різних стадіях оброблення - від сировини до тканих полотен. Сюди також включається фіброін шовкопряду.

Шовк-сирець (некручений) одержують після розмотування філаментних ниток з коконів. Оскільки коконова нитка, яка утворює кожний кокон, дуже тонка, шовк-сирець (Grege) утворюється за рахунок з'єднання декількох філаментних ниток (звичайно від 4 до 20) у процесі кокономотання; ці філаменти зливаються між собою під час розмотування завдяки клейкій речовині (серецину), якою вони покриті. Філаменти шовку-сирцю обвивають один одного у процесі розмотування, утворюючи рівномірний переріз та будову, сприяючи видаленню зайвої вологи та компенсуючи ослаблення в окремих філаментах; ця операція створює часто певну крутку філаментних ниток. Однак така крутка незначна, і шовк-сирець на цій стадії не слід плутати з поняттям одиночних кручених ниток, які включаються до угруповання 17.10.41.500.

Шовк-сирець звичайно буває білуватого, жовтуватого іноді зеленуватого кольору. До цього типу включається також шовк-сирець, навіть якщо він знебарвлений (тобто клейкі речовини видалені гарячою мильною водою, розчином лугу тощо) або пофарбований але не кручений. Він звичайно формується довгими відрізками волокон або на конічних бобінах, кручений або у мотках різної маси, зв'язаних вільними вузлами (ковзними).

До цього типу включаються: шовкові відходи (крім відходів, одержаних від сировини та відходів кокономотання) всіх видів, кардо- та гребенечесані до перетворення їх у пряжу.

У такі відходи включаються:

1. Розірвані та вузликуваті нитки та сплутані маси волокон або ниток. Вони одержуються як угари у процесах кручення, перемотування або ткання.

2. Продукція, яка одержується при обезклеюванні та гребенечесанні шовкових відходів (у деяких країнах відома під назвою « шаппе» - “schappe”).

Ця продукція потім формується у полотна або полотнища з більш-менш паралельних волокон; на подальшій стадії процесу вони перетворюються у вузькі полоси або у джути (стрічку або рівницю), але не в пряжу. Цей тип включає рівницю, яка витягується до значної тонкості, майже рівній товщині одиночної пряжі, але звичайно з дуже малим крученням, що також не слід плутати з поняттям пряжі (17.10.41.900).

3. Шовкові гребінні пачоси - це залишок, видалений у процесі гребенечесання відходів, включених до раніш зазначених у пункті 2. Цей залишок гіршої якості, ніж шовкові відходи, включені до пункту 2, оскільки він має коротші волокна і не може підлягати подальшому гребенечесанню, але, разом з тим, може оброблятися на чесальних машинах і підлягати іншому обробленню перед прядінням. Шовкові гребінні пачоси, оброблені таким способом, включаються до цього типу за умови, що вони ще не досягли стадії готової пряжі.

4. Пачоси - це дуже короткі волокна, видалені у процесі чесання шовкових гребінних пачосів.

5. Розволокнена сировина, кардо- або гребенечесана.

Ця сировина одержується після роздирання клаптів або прядивних угарів, а також відходів від шовкових тканин та виробів аж до волокон, з яких вони складаються.

В усіх розділах Номенклатури продукції нижчезазначені терміни означають:

а) термін “вовна” - вовну овець або ягнят;

б) термін “тонкий волос тварин” - шерсть альпака, лами, вікуньї, верблюда, яка, ангорських, тибетських, кашемірських або аналогічних кіз (за винятком звичайних кіз), кроля (у тому числі ангорського), зайця, бобра, нутрії, ондатри;

в) термін “грубий волос тварин” - волос тварин, не зазначених вище, у тому числі волос з боків коней або биків, а також кіз звичайних, собак, мавп та видри (за винятком волосу та щетини, які використовуються для виробництва щіток (15.11.40.900), а також кінського волосу, тобто волосу з гриви або хвоста коней чи биків (01.22.32, ДКПП).

Шерстяні волокна складаються насамперед з протеїнового керотину і мають характерну лускову поверхню. Вони еластичні, дуже гігроскопічні (поглинають вологу з повітря) і звичайно мають помітну тенденцію перетворюватися на повсть. Вовна майже не запалюється, але обвуглюється, дає запах, який нагадує запах горілого рогу.

Сюди включається вовна овець та ягнят, яка не підлягала кардо- та гребенечесанню, мита знежирена (не карбонізована), карбонізована, а також пачоси вовни овець або тонкого волосу тварин, пучки та пасма вовни овець та тонкого або грубого волосу тварин, після кардо- або гребенечесання.

До цього типу включаються мита вовна не карбонізована.

Це:

1. Вовна гарячого промивання - мита тільки гарячою водою і звільнена від великої кількості вовняного жиру та земляних включень.

2. Вовна мита рунна - з якої шерстний жир видалено майже повністю промиванням гарячою водою з милом або іншими мийними речовинами або лужним розчином.

3. Вовна, оброблена леткими розчинами (такими, як бензол та чотирихлористий вуглець) для видалення жиру.

4. Морожена вовна - вовна після дії низької температури, достатньої для заморожування жиру. Потім жир у дуже крихкому стані легко ламається та видаляється як пил разом з великими частинами натуральних домішок, які утримувалися у вовні шерстним жиром.

Карбонізація видаляє будь-які рослинні включення, що містяться у вовні, як зазначено вище у типі 17.10.20.210. Вовна занурюється у ванну зазвичай з мінеральними кислотами або кислими солями, які руйнують рослинні включення, але не впливають на вовняні волокна.

Вибілювання, фарбування або інші процеси, застосовані перед чесанням або гребенечесанням, не впливають на класифікацію вовни в цьому угрупованні.

Можна застосовувати також пояснення до типу 17.10.20.200, при внесенні необхідних змін.

Цей тип включає угари (пачоси) овечої вовни або тонкого волосу тварин. Вони включають угари від гребене-, кардочесання або інших процесів підготування до прядіння, такі як:

1) гребінні пачоси - особливо важливі відходи, що мають дуже короткі волокна, видалені в процесі гребенечесання;

2) кінці полотнища та стрічки - невеликі угарні шматки гребінного полотнища;

3) реп’яхові угари і чесана штучна вовна, угари, зібрані під час чесання;

4) волокна, утилізовані під час чищення валиків чесальних машин і відомі як пачоси.

Деякі з цих відходів можуть просочуватись маслами від машин або плутатись з пилом чи іншими домішками (наприклад, натуральні домішки рослинного походження). Ці відходи, відповідно до типу та якості, можуть використовуватись для прядіння, набивання і т.ін. Їхня класифікація тут не залежить від карбонізації, вибілювання, фарбування і т.ін. (див. пояснення до типу 17.10.20.200 та 17.10.20.210)

До цього типу включаються:

1. Вовна та тонкий або грубий волос тварин (у тому числі угари та розволокнене волокно), прочесані для підготування до апаратного прядіння.

Чесання (на спеціальних чесальних машинах) виконується для розплутування волокон, розміщення їх більш або менш паралельно та звільнення їх частково або повністю від будь-яких сторонніх домішок (у більшості рослинних), які вони ще можуть містити. Волокна потім формуються у ватку прочосу.

Якщо потрібна продукція з чесальних апаратів (тобто така, яка пройшла тільки процес чесання), то прочіс з волокон розділяється по довжині на багаточисельні елементи, які скатуються або скручуються у форму рівниці, для підвищення зчеплення волокон і полегшення прядіння їх у пряжу. Рівниця намотується на бобіни і може використовуватись без подальших операцій для перероблення в апаратну пряжу.

Якщо, навпаки, потрібна продукція після гребенечесання (камвольна), то можуть застосовуватись два альтернативних процеси, тобто: або ватка прочосу підлягає гребенечесанню, або вовна та волос тварин спочатку не прочісується, але перед гребенечесанням проходить підготовчий процес, в якому матеріал обробляється на гребінних стрічкових машинах (відомих як « джил-бокс» ), які розпушують та розпрямляють волокна.

Під час подальших операцій гребенечесання короткі волокна видаляються, переважно у формі пачосу, між тим як волокна, що залишилися, розташовуються паралельно, утворюючи стрічку. Будь-які рослинні домішки, що залишилися, також видаляються разом з пачосом. Гребінна стрічка потім підлягає витягуванню та прочісується падаючими гребнями, що забезпечує повне змішування волокон різної довжини, а кінцева стрічка намотуються у формі клубків, відомих під назвою « топс» . Матеріали, переважно волос, які не намотується у клубки, часто проходять цю стадію у формі здавлених витків, щільно зв'язаних між двома полотнами з паперу та відомих під назвою « бампед топс» . Гребінна продукція проходить серію витягувальних операцій та операцій дублення, що перетворює її у рівницю. Вона намотується на бобіни, які готові для подальшого перетворення у гребінну (камвольну) пряжу.

Цей тип охоплює: товсту рівницю, чесальну стрічку, гребінну стрічку (топс) та рівницю, зазначену вище, а також розрізаний або розірваний топс і розрізану або розірвану чесальну стрічку, які передбачливо розділялися на короткі рівномірні відрізки.

Цей тип також охоплює гребінну вовну у відрізках, іноді відому як « гребінна вовна у масі» , « мита безреп'яхова вовна» чи « розпушений топс» . Ця вовна зазвичай промита і є вовною, механічно очищенною від реп‛яхів за допомогою виробничих ліній устатковання (чесання, гребенечесання), яке використовується у виробленні вовняного топсу для гребінного прядіння. Після випуску з гребенечесальної машини, вироблена безперервна стрічка розтягується та розривається на нерівномірні пухнасті відрізки, які потім змотуються. Продукція з волокон короткої довжини (середня довжина менш ніж 45 мм) придатна для апаратної або бавовняної систем прядіння, але не для камвольного прядіння. Отже вона повинна пройти повторне чесання перед прядінням. Зовні вона походить на пухнасту миту вовну без рослинних включень.

Необхідно зазначити, що певна рівниця може мати майже такий самий діаметр, як одиночна пряжа підкатегорії 17.10.42, а також може бути злегка крученою, але оскільки вона ще не зпрядена, то вона не являє собою пряжу і таким чином включається до цього типу.

Такі процеси, як вибілювання та фарбування, не впливають на класифікацію продукції у цьому типі.

Цей тип включає бавовну (у тому числі розволокнене волокно та інші бавовняні відходи), яка підлягала кардо- або гребенечесанню, незалежно від його підготовки до прядіння.

Головною метою процесу чесання є розплутування бавовняних волокон, розташування їх більш або менш паралельно та по можливості повне їх очищення від різних сторонніх домішок. Волокна потім формуються у широкий прочіс (полотно з шарів прочосу), який, як правило, ущільнюється в стрічку. Ці стрічки в деяких випадках можуть підлягати гребенечесанню перед перетворенням у рівницю.

У процесі гребенечесання, який переважно застосовується для прядіння довгих волокон, видаляються залишки причеплених до волокон сторонніх домішок, а також видаляються короткі волокна у вигляді гребінних відходів; в результаті залишаються тільки довгі волокна, розташовані паралельно.

Гребінна або негребінна стрічка проходить серію процесів дублювання та витягування на стрічкових та рівничних машинах і виходить з останніх у вигляді рівниці. Необхідно зазначити, що рівниця може виходити з рівничних машин, маючи приблизно той самий діаметр, що і однониткова пряжа, зазначена у підкатегорії 17.10.43, і бути злегка скрученою; але, вона не проходила власне процес прядіння і тому не може класифікуватися як пряжа; отже, вона включається до цього типу.

Стрічка зазвичай укладається витками у спеціальні стрічкові тази, між тим як рівниця звичайно формується у великі бобіни; полотна ж накручують на дерев'яні валики.

Продукція цього типу може бути вибіленою або пофарбованою.

Чесана бавовна у формі стрічки, що використовується перукарями (іноді називається « перукарська вата» ) класифікується у цьому типі; бавовняна ж вата включається до підкатегорії 17.54.31, або, якщо вона призначена для лікувальних цілей, в тому числі, в упаковках для роздрібної торгівлі, вона включається до типу 24.42.24.300.

Льон має багато різновидів, найбільше відомий з яких - Linum usitatissimum. Льняні волокна являють собою компактні пучки лубу, які утримуються разом пектиновими речовинами. Для використання в текстильній промисловості волокна повинні бути відокремленими одне від одного, а також від залишків рослини, а особливо від внутрішніх деревинних частин.

До цього типу:

Льон спочатку роздавлюється для розлому деревних частин на шматочки. Потім він тіпається вручну або механічно, внаслідок чого деревні частки видаляються, а волокна льону залишаються. Внаслідок цього процесу утворюється деяка кількість пачосів та відходів.

Льон-сирець відварюється в розчині їдкого натру (каустику), потім просочується вуглекислим натрієм; далі він обробляється розбавленою кислотою, внаслідок чого стебла розділяються на складові частини, виділяючи вуглекислий газ і звільняючи волокна льону. Льон, оброблений таким чином, не потребує мочіння чи тіпання. Котонізований льон зазвичай вибілюється.

Чесання розщеплює льоноволокно і укладає волокна паралельно, видаляючи залишки будь-яких сторонніх домішок, а також короткі або розірвані волокна (машинна куделя). Після цієї операції льон звичайно являє собою пучки безперервних волокон, які потім проходять крізь розкладочну машину і виходять у вигляді безперервної стрічки. Ці стрічки проходять серію операцій дублювання та витягування і трансформуються у рівницю. Стрічки та рівниця включаються до цього типу, за умови, що вони ще не перероблені у пряжу. На кінцевій стадії оброблення рівницю можна витягнути до дуже значної тонини, приблизно до товщини однониткової пряжі з невеликим крутінням. Ця продукція включається до даного типу, а не до однониткової пряжі, класифікованої у підкатегорії 17.10.44.

Г) Льняні пачоси та відходи (включаючи відходи пряжі та розщипане волокно (розпушена сировина)).

Куделя (льняні пачоси) зазвичай складається з льняних відходів різної якості, придатних для прядіння; вони являють собою короткі, вузлуваті, розірвані або сплутані волокна, одержані на різних стадіях оброблення, таких як тіпання, чесання (гребенечесання) та прядіння.

Цей тип також охоплює плутанку, одержану у процесах прядіння, перемотування або ткання, а також угарні волокна, одержані при розщипуванні відходів тканини або при переробленні тканин на складові волокна. Вони звичайно призначаються для перероблення в пряжу.

Призначені для перероблення куделі та інші угари, зважаючи на коротку довжину складових волокон, прочісуються на чесальних, а не на льоночесальних (тобто гребенями) машинах. Стрічка та рівниця, одержані після чесання, також включаються до цього типу.

Цей тип охоплює угари, не придатні для перероблення у пряжу, одержані переважно, в процесах тіпання та чесання а також ті, що використовуються для прокладок, набивок, в будівельних розчинах і як первинний матеріал у виробництві окремих видів паперу.

Продукція, розглянута вище, класифікується у цьому типі незалежно від того, чи вона вибілюється або фарбується чи ні.

До цього типу включаються:

А) Волокно конопляне (Cannabis sativa L.), оброблене, але не прядене, очіси та угари коноплі (у тому числі прядильні угари та розпушена сировина).

Воно включає:

1. Тіпане прядиво, яке являє собою окремі волокна, іноді довжиною 2 м та більше, відокремлені від рослини процесом тіпання.

2. Чесане (гребенями) прядиво або оброблене іншим способом конопляне волокно, яке готове до прядіння, звичайно у формі стрічки або рівниці.

3. Клоччя або відходи коноплі. Вони включають відходи, одержані у процесі тіпання та розчісування гребнями, а також відходи пряжі або плутанку, чи одержуються в процесі прядіння та ткання, а також обтріпане волокно, одержуване в процесі розроблення шматків, обривків мотузків або канатних виробів і т.ін. Клоччя та угари, класифіковані у цьому типі, придатні як для перероблення у пряжу (у формі стрічки, рівниці та ін.), так і для використання у конопаченні як прокладки та набивки, вироблення паперу і т.ін.

Котонізація (подібна до тої, яка іноді застосовується для льону), вибілення та фарбування не впливає на класифікацію у цьому типі.

Б) Волокно джутове або луб’яні текстильні волокна інші (крім льону, коноплі та волокон рами), необроблені або оброблені, але непрядені; їхні очіси та відходи (у тому числі прядильні угари або розпушену сировину).

Вони включають текстильні луб'яні волокна, витягнені з двочасткових рослин, крім льону (17.10.20.400), коноплі (пункт А цього типу).

Сюди включаються:

1. Справжній джут, два основні різновиди якого відомі як: сorchorus capsularis або білий джут та сorchorus olitorius, або червоний джут, відомий як « тossa» .

2. Кропива.

До цього типу включаються:

- волокнисті відходи та клоччя, одержані насамперед в процесах кардочесання та гребенечесання луб'яних волокон; угари пряжі або плутанка з луб'яних волокон (одержані у процесі прядіння, ткання і т.ін.) та общипане волокно (одержане від розроблення шматків, уривків мотузок або канатних виробів). Клоччя та відходи класифікуються у цьому типі незалежно від того чи придатні вони для перероблення в пряжу (наприклад, у формі стрічки) або можуть використовуватись тільки як матеріал для конопачення або прокладання та набивання, а також у виробленні повсті, паперу і т.ін.

Вибілення та фарбування не впливають на класифікацію продукції, включеної до цього типу.

В) Сизаль та інші текстильні волокна роду Agave, одержані з листя певних односім'ядольних рослин, особливо родини Agavacеae.

Ці волокна у більшості випадків грубіші та товстіші, ніж луб'яні текстильні волокна, зазначені у пункті Б).

Вони звичайно класифікуються у цьому типі, якщо вони підготовлені до прядіння (наприклад, прочісані, в тому числі гребнями, і перетворені у стрічку). Ці волокна можуть також знаходитись у вигляді клоччя або волокнистих відходів (одержаних насамперед в процесі гребенечесання), плутанки або угарів пряжі (одержаних в процесі прядіння та ткання) або общипаного волокна (отриманого у процесі розроблення шматків, обривків мотузок, канатних виробів і т.ін.).

В цій підкатегорії та в усій Номенклатурі продукції термін « хімічні нитки” означає філаментні нитки або штапельні волокна з органічних полімерів, одержаних одним з таких виробничих процесів:

а) полімеризації органічних мономерів, таких як поліаміди, поліефіри, поліуретани або похідні полівінілу;

б) хімічним перетворенням природних органічних полімерів (наприклад, целюлози, казеїну, протеїну, морських водоростей), таких як віскозне, ацетатне, мідно-аміачне або альгінатне волокно.

Терміни « синтетичні” та “штучні”, які стосуються волокон, означають: синтетичні - волокна, визначені у пункті а); штучні – у пункті б).

Терміни “хімічні”, « синтетичні” та « штучні” застосовуються у тому самому значенні і до терміна « текстильні матеріали» .

Хімічні волокна можуть бути у вигляді штапельних волокон (тобто перерваних волокон) або у вигляді конкретного волокнистого джгута.

Хімічні штапельні волокна звичайно виробляються продавлюванням крізь філь’єри, які мають велику кількість отворів (іноді декілька тисяч); нитки з великої кількості філь’єр потім збираються разом у вигляді джгута. Такий джгут може бути витягнутим, а потім розрізаним на короткі відрізки, зразу ж або після того, як він пройде різні процеси (промивання, вибілювання, фарбування і т.ін.), знаходячись у формі джгута. Волокна розрізаються на відрізки довжиною від 25 мм до 180 мм; їхня довжина залежить від типу хімічного волокна, типу виробленої пряжі та природи будь-яких інших волокон, з якими вони повинні змішуватися.

Відходи (включаючи пачоси, відходи пряжі та общипане волокно) від хімічних філаментних ниток або штапельних волокон також включаються до цієї підкатегорії.

Основні матеріали для вироблення цих ниток, як правило, походять з вугілля, з продуктів перегонки нафти або з натурального газу. Ці речовини виробляються полімеризацією шляхом розплавлення або розчинення у відповідному розчиннику, а потім формуються у волокна продавлюванням крізь фільтри (струменями) у повітряне середовище або у відповідну коагулювальну ванну, де вони твердіють при охолодженні або випаровуванні розчинника; або осідають з розчину у вигляді елементарних ниток.

На цій стадії вони звичайно не придатні для безпосереднього використання у подальших текстильних процесах і повинні пройти процеси витягування, з орієнтуванням молекули у напрямку осі елементарного волокна. Таким чином значно покращуються певні технічні характеристики (наприклад, міцність).

Основними синтетичними волокнами є:

1) Поліакрилонітрільні волокна складаються з лінійних макромолекул, що мають у макромолекулярному стані щонайменше 85 мас.% акрилонітрилу.

2) Модальні поліакрилонітрільні: ці волокна складаються з лінійних макромолекул, що мають у макромолекулярному стані щонайменше 35 мас.%, але не більше 85 мас.% акрилонітрилу.

3) Поліпропіленові: волокна складаються з ациклічних насичених вуглеводневих лінійних макромолекул, що мають у макромолекулярному стані щонайменше 85 мас.% елементів, де кожний другий атом вуглецю несе бокову метильну групу в ізотактичній позиції без подальшого заміщення.

4) Нейлон або інші поліамідні волокна складаються з синтетичних лінійних макромолекул, що мають у макромолекулярному стані щонайменше 85 мас.% однакових амідних сполук, з'єднаних в ациклічні або циклічні групи, або щонайменше 85 мас.% ароматичних груп, при'єднаних амідними зв’язками безпосередньо до двох ароматичних кілець і в яких амідні групи можуть бути заміщені до 50 мас.% амідними групами.

Термін « нейлон та інші поліамідні” включає араміди.

5) Поліефірні волокна складаються з лінійних макромолекул, які мають у макромолекулярному стані щонайменше 85 мас.% складного ефіру діолу та терефталевої кислоти.

6) Поліетиленові волокна складаються з лінійних макромолекул, які мають в макромолекулярних композиціях щонайменше 85 мас.% етиленових елементів.

7) Поліуретанові волокна, одержані полімеризацією поліізоціанатів з полігідроксидними сполуками, такими як касторова олія, бутан-1, 4-діол, поліефір поліолів, складний ефір поліолів.

Інші синтетичні волокна включають: хлоридне, фтористе, полікарбомідне, тривінілове, вінілове волокно.

Там, де складові волокон є сополімерами або сумішшю гомополімерів, наприклад, сополімер етилену та пропілену, для класифікації волокон відповідний відсоток кожної складової повинен братися до уваги. За винятком поліамідів цей відсоток стосується маси.

Основними матеріалами для вироблення цих волокон є органічні полімери, витягнуті з природної сировини за рахунок процесів, які можуть включати хімічні модифікації.

Основними штучними волокнами є:

A) Целюлозні волокна, а саме:

1) Віскозні волокна, які одержуються обробленням целюлози (зазвичай у вигляді сульфітної деревної маси) їдким натром; отримана алкалицелюлоза потім обробляється сірковуглецем і перетворюється у ксантагент целюлози. Останній, в свою чергу, розчиняють у розбавленому розчині їдкого натру до отримання в'язкого розчину, який називається віскозою. Після очищення та дозрівання віскоза продавлюється крізь фільтри у коагуляційну кислу ванну для формування елементарних ниток з регенерованої целюлози. Віскозне волокно включає також модальні волокна, які виробляються з регенерованої целюлози за допомогою процесу модифікації.

2) Мідноаміачне (купро) волокно, одержується розчиненням целюлози (зазвичай бавовняної або деревної) в мідноаміачному розчині; віскозний розчин продавлюється крізь фільтри у ванну, де з осадженої целюлози формуються елементарні нитки.

3) Ацетатні волокна (включаючи триацетатні) одержуються з ацетату целюлози, в якому ацетильовано щонайменш 74% гідросильних груп. Вони одержуються обробленням целюлози (у вигляді бавовняного лінту або деревинної маси) сумішшю оцтового ангідриду, оцтової кислоти та сірчаної кислоти. В результаті первинний целюлозний ацетат модифікується в розчинну форму і розчиняється у розчиннику, який швидко випаровується, такому як ацетон, потім продавлюється зазвичай в тепле повітря; розчинник потім випаровується, залишаючи елементарні ацетатні нитки.

Б) Протеїнові волокна, які мають тваринне або рослинне походження, включають:

1) Волокна, що виробляються шляхом розчинення молочного казеїну у лугах (як правило в їдкому натрі); після витримання розчин продавлюють у кислу коагуляційну ванну. Елементарні нитки послідовно затвердівають у процесі оброблення їх формальдегідом, таніном, хромовими солями або іншими хімічними компонентами.

2) Інші волокна, вироблені аналогічним способом з протеїну земляного горіху, соєвих бобів, маїсу і т.ін.

В) Альгінатні волокна.

1) Кальцево-хромові альгінатні волокна вони стійкі до дії вогню.

2) Волокна з альгінату кальцію. Вони легко розчиняються у слабкому лужному мильному розчині; це робить їх непридатними для звичайного використання у виробництві текстильних виробів, і вони найчастіше використовуються як тимчасові нитки у деяких виробничих операціях.

1) Філаментні нитки - це нитки, які складаються з елементарних волокон (філаментів) і відрізняються від швацьких ниток (див. пункт І пояснень до підкатегорії 17.10.45).

2) Монофіламентні нитки. Ці нитки видавлюються з філь’єр як одиночні волокна. Вони можуть одержуватись розшаруванням або розплавленням.

3) Комплексні нитки – це нитки, які одержуються сумісним складанням монофіламентних ниток (від двох до декілька сотень), зазвичай після формування крізь філь’єри. Ці нитки можуть бути некручені або кручені (одиночні), багатокруткові і однокруткові. Комплексні нитки включають:

-одиночні нитки, які складаються з елементарних волокон (філаментів), складених паралельно без крутки.
-одиночні нитки, які складаються з елементарних волокон, скручених відразу ж після виходу їх з філь’єр або на подальших операціях кручення.
-багатокруткові (в декілька складень) або кручені нитки, одержані складенням таких одиночних ниток.

4) Текстуровані нитки - це такі нитки, які змінюються під впливом механічних або фізичних процесів (наприклад, кручення, розкручення, здавлювання, гофрування, гарячої усадки, або комбінування кількох цих процесів), у результаті чого отримують окремі волокна з нанесеними на них спіралями, гофруванням, петлями і т.ін. Ці деформації можна частково або повністю випрямити розтягуванням, але нитки відновлюють форму після звільнення від навантаження.

Текстуровані нитки характеризуються тим, що вони мають високу об` ємність або дуже значну розтягуваність. Висока еластичність обох типів ниток робить їх особливо придатними для використання у виробництві готових виробів, які розтягуються (наприклад, балетні трико, панчохи, нижня білизна), між тим як високооб` ємні нитки роблять вироби м` якими і теплими на дотик.

Текстуровані нитки відрізняються від нетекстурованих (гладких) філаментних ниток наявністю спеціальної характеристики кручення, дрібними петлями або зниженою паралельною орієнтацією волокон в нитці.

Сюди ж включаються нитки, які складаються з волокон, молекули яких частково орієнтовані. Такі нитки звичайно мають гладку форму, не застосовуються безпосередньо для виробництва виробів і повинні спочатку пройти процеси витягування або витягування з текстуруванням. Вони також відомі під назвою “POY”.

5) Смужка та їй подібне, з синтетичних або штучних матеріалів - плоскі смужки шириною не більше 5 мм, або вироблені за допомогою продавлювання крізь філь’єри або нарізання з широких смуг. Сюди також включаються:

-смужки, складені вздовж;
-плоскі трубки, складені або не складені вздовж;
-смужки спресовані або скручені;
-смужки багатокруткові (складені в декілька кінців), смужки однокруткові.

Якщо ширина (або видима ширина) нерівномірна, класифікаційною ознакою береться середня ширина.

Всі ці вироби зазвичай мають значну довжину, але класифікуються у цій підкатегорії навіть якщо вони ріжуться на короткі відрізки і призначені для роздрібної торгівлі. Вони використовуються у виробництві щіток, спортивних ракеток, рибальських волосінь, хірургічних ниток, оббивочних тканин, ременів, головних уборів, плетеної тасьми і т.ін.

6) Еластомірна нитка - комплексна нитка з синтетичних текстильних матеріалів (відмінна від текстурованих високооб’ємних ниток), яка здатна витримати розтягування в три рази порівняно з її попередньою довжиною, а в разі розтягування у два рази порівняно з її попередньою довжиною вона за 5 хв. повертається до довжини, яка перевищує попередню довжину не більше як в 1,5 рази.

Термін « нитки (пряжа) особливо високої міцності” означає нитки (пряжу) з міцністю, яка виражається у сН/текс (сантиньютон на текс) і перевищує такі значення:

- одиночна пряжа (нитка) з нейлону та інших поліамідів або поліефірів - 60 сН/текс
- пряжа (нитки) у декілька складень або багатокруткова з нейлону або інших поліамідів або поліефірів - 53 сН/текс
- одиночна пряжа (нитка) або пряжа (нитка) у декілька складень або багатокруткова з віскозної нитки - 27 сН/текс.

До цього типу включаються синтетичні штапельні волокна (у тому числі угари від синтетичних штапельних волокон або ниток) після проходження процесів кардочесання, гребінного чесання або інших процесів оброблення для прядіння.

У процесі чесання штапельні та угарні волокна проходять крізь машини, які орієнтують волокна більш або менш паралельно і випускають їх у вигляді широкого прочосу або полотна, яке потім звичайно ущільнюється у стрічку (пасма волокон вільно об'єднуються без кручення).

У процесі гребенечесання стрічка проходить крізь послідовні машини, які розташовують волокна майже паралельно і, в разі угарів, видаляють короткі волокна (пачоси). Гребінна стрічка звичайно укладається витками або у клубки, відомі як « топс» .

Топс також виробляється безпосередньо з джуту процесами, відомими як « джгут- стрічка» . Джгут проходить крізь пристрій, який розриває або розрізає нитки, не порушуючи їх безперервності або їх паралельного розташування. Операція може проводитися, наприклад, проходженням джгута крізь циліндри, які працюють на різних швидкостях, що спричиняє натяг, який розриває нитки; або циліндри з виступами можуть розривати нитки безпосереднім натиском; або джгут може розрізатися діагонально ножовим механізмом. Під час проходження крізь машину джгут витягується у стрічку. Ці процеси усувають необхідність розрізання джгута на штапельні волокна, а також необхідність кардочесання, або, зазвичай, і кардочесання, і гребенечесання.

Стрічка, яка одержується в процесі кардочесання, гребенечесання або процесом « джгут-стрічка”, витягується в рівницю - більш тонке пасмо з паралельних волокон зі слабкою круткою - яку можна переробити в пряжу за одну операцію.

Можуть також застосовуватись пояснення до підкатегорії 17.10.30, при внесенні необхідних змін.

Для типу 17.10.30.500 можна застосовувати пояснення до підкатегорії 17.10.30, при внесенні необхідних змін.

Пряжа – це нитка, одержана прядінням.

Текстильна пряжа може бути одиночною, у декілька складень та багатокруткова.

Для Номенклатури продукції:

1) Одиночна пряжа - це пряжа, яка складається або з:

а) штапельних волокон, зазвичай з’єднаних разом крученням (штапельна пряжа), або

б) одної нитки (моноволокно) або двох чи більше ниток (багатоволоконна пряжа), з’єднаних разом, з круткою чи без крутки (філаментна пряжа).

2) Пряжа у декілька складень - це пряжа, утворена з двох або більше одиночних ниток, у тому числі одержаних з моноволокна (пряжу у два, три, чотири складення), скручені разом за одну операцію. Однак пряжу, яка складається лише з моноволокон, з’єднаних разом крученням, не можна вважати пряжею у декілька складень.

“Складення” у пряжі у декілька складень означає кожну з одиночних ниток, з яких вона утворена (“одне складення”).

3) Багатокрутковою пряжею називається пряжа, утворена з двох або декількох ниток, причому щонайменше одна з них у декілька складень, скручена за одну або декілька операцій.

“Складення” багатокруткової пряжі - це кожна одиночна нитка або нитка у декілька складень, з яких ця пряжа утворена.

Вищезазначені пряжі інколи називають збірними, якщо їх одержують накладанням двох або декількох одиночних ниток або ниток у декілька складень. Вони мають вважатися одиночною пряжею, пряжею у декілька складень або багатокрутковою, відповідно до типу ниток, з яких вони утворені.

Одиночна пряжа, пряжа в декілька складень або багатокручена можуть мати вузлики або петлі через певні проміжки (букле, петляста, вузликова або палена різнокольорова пряжа). Вони можуть складатися з двох або більше ниток, одна з яких складена удвоє через інтервали для отримання петлястого ефекту.

Лощені або глянсуваті пряжі - це пряжі, які обробляються сполуками з натуральних (віск, парафін тощо) або синтетичних речовин (зокрема, акрилові смоли). Глянець надається за допомогою валиків.

Нитки позначаються відповідно до їхніх вимірів. Зараз застосовуються різні системи нумерації. Номенклатура продукції використовує універсальну систему « текс» , що є одиницею, яка відображає лінійну щільність, яка дорівнює масі у грамах одного кілометра пряжі філаментної нитки, волокна або будь-якого текстильного матеріалу. Децитекс дорівнює 0,1 текс. Застосовується така формула для перетворення метричних мір у децитекс:

10.000/ метричне число = децитекс.

Пряжа може бути невибіленою, промитою, вибіленою, вареною, частково вибіленою, фарбованою, набивною, безбарвною і т.ін. Пряжа може бути газообпалена (тобто обпалена, для видалення волокон і надання їй волосатої поверхні), мерсеризована (тобто оброблена в натягнутому стані їдким натрієм), промаслена і т.ін.

- має натуральний колір волокон, з яких вона складається, невибілена, непофарбована (у масі або ні), без набивання; або
- має невизначений колір (“сіра пряжа”), вироблена з розпушеної сировини.

Така пряжа може оброблятися безколірним апретом або нестійким барвником (цей барвник зникає після простого промивання з милом), а у разі хімічних волокон - оброблена у масі матируючим засобом (наприклад, діоксидом титану).

- пройшла процес вибілювання, вироблена з вибілених волокон або, якщо не передбачене інше, пофарбована у білий колір (у масі або ні) або оброблена білим апретом;
-складається з суміші сурових невибілених волокон та вибілених волокон; або
-багатокруткова або однокруткова пряжа з невибілених та вибілених ниток;

-пофарбована (у масі або ні ) у колір, крім білого або нестійкого кольору, а також набивна або вироблена з фарбованого чи набивного волокна;
- складається з суміші волокон, пофарбованих у різні кольори або з суміші невибілених або вибілених волокон з фарбованими волокнами (пряжа з двохкольорової рівниці або меланжева), або набивна пряжа одного або декількох кольорів через певні проміжки для створення ілюзії крапок);
-одержана з чесаної стрічки або рівниці; або
-багатокруткова або однокруткова пряжа, що складається з невибілених чи вибілених ниток та кольорових ниток.

6) текстильні нитки, розташовані паралельно і агломеровані гумою, які включаються до підкатегорії 25.13.50.

До цього типу включається кручений натуральний шовк, тобто пряжа, одержана крученням (одиночної нитки у два або більше складень) шовку-сирцю, включеного до типу 17.10.20.110.

Пряжа, включена до цього типу, відрізняється від пряжі, виробленої з відходів шовку і класифікованої в угрупованні 17.10.41.900, тим, що вона сформована з безперервних довгих волокон. Тут є багато варіантів, які включають:

1) Одиночні нитки (іноді відомі як шовкові сердечники), одержані крученням одиночної нитки шовку-сирцю; їх називають креповими сердечниками з мусліновим або шифонним крученням.

2) Шовкові кручені утокові нитки, одержувані шляхом пологого кручення двох або більше ниток некрученого шовку-сирцю; вони використовуються як уток.

3) “Крепова крутка”, звичайно утокові нитки високого кручення.

4) Шовкові основні нитки, одержані з двох або більше ниток шовку-сирцю, які міцно скручені в одне або більше складень зі зворотною круткою. Шовкові основні кручені нитки « гренадин” - це зазвичай нитки з високою круткою. Ці нитки застосовуються насамперед для основи у тканинах.

Всі ці нитки можуть бути знебарвленими або обробленими.

Шовкова пряжа, включена до цього угруповання, може бути невибіленою (суровою), промитою, вибіленою або іншою (див. відповідні пояснення до категорії 17.10.4).

Невибілена шовкова пряжа складається з нитки “grege” одиночної або в кілька складень; вона ще не знеклеєна (не знесмолена). Невибілена шовкова пряжа може містити більше 30% серецина (природної смоли), і в більшості випадків має природний злегка жовтуватий колір. Невибілена шовкова пряжа зазвичай підлягає подальшому обробленню, але може оброблятися безпосередньо в тканинах.

Промивання невибіленої шовкової пряжі знеклеює (знесмолює) її, одиночна нитка звільняється від серецина, яким вона покрита. Це, як правило, проводиться за допомогою гарячої мильної води або розчину натрового лугу.

Залишки природних фарбників видаляються в процесі вибілення.

До цього типу включається пряжа, одержана у процесі прядіння пачосів або інших шовкових відходів, зазначених в угрупованні 17.10.20.190; а також багатошарова (дубльована) пряжа, вироблена з одиночних ниток.

А) Пряжа, вироблена з шовкових відходів, крім шовкових пачосів.

Пряжа, вироблена з шовкових відходів (крім шовкових пачосів), відрізняється від шовкової пряжі типу 17.10.41.500 тим, що вона сформована з окремих довгих волокон. Волокна довжиною до 20 см розташовуються у пряжі паралельно, утворюючи гладку, шовковисту та досить блискучу поверхню, що відрізняє її від пряжі, виробленої з шовкових пачосів.

Б) Пряжа, вироблена з шовкових пачосів.

Пряжа з шовкових пачосів має набагато гіршу якість, ніж пряжа з інших шовкових відходів; вона формується з волокон різної довжини, зазвичай менше 5 см, які можуть прочісуватися на чесальних машинах, але не підлягають гребенечесанню. Вони звичайно трохи сплутані і мають маленькі вузлики з певним інтервалом. Пряжа з шовкових пачосів поступається за міцністю та рівномірністю пряжі, виробленій з інших шовкових відходів, а також має більш матову поверхню.

До цього типу включається пряжа, яка виробляється так, як зазначено у поясненнях до категорії 17.10.4.

Ця підкатегорія включає не розфасовані для роздрібної торгівлі пряжу вовняну кардочесану та гребенечесану пряжу з тонкого волосу тварин кардочесану або гребенечесану, а також пряжу з грубого волосу тварин або кінського волосу.

Цей тип включає апаратну пряжу, одиночну або багатошарову (дубльовану), тобто таку, яка отримується прядінням з товстої рівниці чесаної (але не гребінної) вовни. Вона також включає пряжу, відому як напівгребінна, яку отримують з чесаної (але не гребінної) стрічки прядильним процесом, який застосовується для гребінної пряжі. Вся ця пряжа зазвичай намотується на бобіни або конуси.

Сюди також включають пряжу з чесаної вовни, отриманої з гребінної вовни у відрізках, опис якої дано у поясненні до типу 17.10.20.270.

Ця пряжа може підлягати процесам, зазначеним у поясненнях до категорії 17.10.4.

Багатошарова пряжа (дубльована), складається з декількох стренг (пасм) з чесаної вовни та декількох з гребінної, класифікується у