Номенклатура продукции промышленности

До цього класу включається голина з шкур натуральних та композиційних шкур (або комбінованих, тобто з основою з натуральної шкури та шкіряних волокон) та їх відходів.

Голина, яка класифікується у цьому класі, підрозділяється на крупну голину (шкури великої рогатої худоби) та дрібну голину (крім шкурок птахів з пір’ям або пухом та хутрових шкурок – 15.12.20), включається без волосяного покриву або шерсті.

Цей клас також включає крупну та дрібну голину, яка попередньо дублена (у тому числі замша), що пройшла подальше оброблення після дублення або вироблена під пергамент, виключаючи шкури з волосяним покривом, попередньо дублені, додублені або що пройшли подальше оброблення.

Дублення захищає голину від розкладання, підвищує її фізичну міцність та водовідштовхувальні властивості. До безпосереднього процесу дублення, голина піддається ряду підготовчих операцій, які полягають у відмочуванні в лужних розчинах (для розм’якшення та видалянні солі, а також інших речовин, що використовувались як консерванти під час первинного оброблення), зганяння волосу, міздрінні голини, чищення лицьової поверхні голини, яка передбачає видаляння вапна та інших речовин, що використовуються для зганяння волосу та, нарешті, промивці.

Потім голина дубиться з використанням або “рослинних дубителів” або “мінеральних дубителів” (мінеральних солей, наприклад, хрому чи алюмінієвого дубителя), або “хімічних дубителів” (з використанням формальдегіду або певних синтетичних речовин). Іноді застосовують комбінацію цих процесів. Дублення крупної голини з застосуванням суміші алюмінієвого дубителя та солі відоме як угорська вичинка, в той час як при алюмінієвому дубленні використовується суміш солі і дубителя. Напівфабрикат, що пройшов алюмінієве дублення, використовується, як правило, для вироблення рукавичок або високоякісного взуття.

Шкіра, яка була піддана незначному дубленню та яка потребує більш глибшого оброблення до остаточних операцій, називається « попередньо дубленою» .

Голина може пройти жирування та вироблення для виробництва замші, включаючи комбіновану замшу (замшу формальдегідно-жирового дублення).

Після дублення шкіряний напівфабрикат потребує подальшого оброблення (фарбування, жирування і т.ін.) для усунення нерівностей, надання більшої еластичності, водостійкості і т.ін. Ці процеси заключаються в подальшому розм’якшенні, розтягуванні, витонченні, розбивці, прокатці для зміцнення поверхні.

Потім шкіра остаточно оброблюється покривним фарбуванням, тисненням лицьової поверхні з метою імітації шкіри інших тварин, проклеюванням, поліруванням, шліфуванням з боку міздрі (або з лицьової поверхні) для надання бархатистості, потім її піддають вощенню.

Шкіра може бути покрита лаком чи дубльована плівкою з лаковим покриттям (лакова або дубльована з лаковою плівкою (ламінована)), або на неї може бути нанесено шар металевого порошку або тонка металева плівка (шкіра з металевим ефектом).

Пергаментна шкіра виробляється з крупної та дрібної голини не шляхом дублення, а висушуванням голини. Голина розм’якшується, видаляється волосяний покрив, потім шкури міздрять, промивають, голину натягують на раму та намазують шаром маси, яка містить вибілювач, соду або гашене вапно, висушують і стругають для надання певної товщини та шліфують. Потім їх обробляють з застосуванням желатину та крохмалю.

Вищі сорти, які мають назву « галантерейний пергамент» , виробляють із шкур опойків. Ці матеріали використовуються для переплетення коштовних книг, написання документів, для натягування на барабани і т.ін.

Більш товсті шкури (звичайно самих великих тварин, що відносяться до великої рогатої худоби) іноді виробляють за цією ж технологією (більш жорсткі сорти відомі під назвою « технічний пергамент» ) та використовуються у виробництві технічних деталей, інструментів, дорожніх речей і т.ін.

До цього класу також включаються:

- шкірвирубка та інші відходи шкіри або штучної шкіри, але за винятком шкірвирубки та аналогічних відходів шкіртоварів;

- штучна шкіра, що вироблена на основі натуральної шкіри або шкіряного волокна.

Крупна та дрібна голина та шкіра із них включаються до цього класу як цілими (при цьому можуть бути видалені голови та лапи), так і у вигляді частин (наприклад, напівшкіри, головна частина (вороток), поли, чепраки), ременів, пластин; однак спеціально розкроєні за формою куски шкіри включаються до інших класів, особливо до класу 19.20 або 19.30.

Спилок крупної та дрібної голини, а також спилок шкіри класифікуються в тих же підкатегоріях, що й відповідні види повної крупної та дрібної голини та повної шкіри, відповідно. Розшарування може виконуватися до та після дублення.

Замша дубиться і обробляється багаторазовим жировим дубленням шкур риб’ячим або тваринним жиром, після чого вона сушиться за допомогою нагріву або повітрям, промивається у лужних розчинах для усунення залишків жиру. Потім поверхню очищають і піддають подальшому обробленню. Зазвичай такому обробленню піддається шкіра, яка являє собою шеврет - шкіру (ягняти), лицьова поверхня якого видалена шліфуванням.

Замша відрізняється м’якістю, жовтим кольором (у нефарбованому вигляді), водостійкістю. Використовується переважно для рукавичок, як мийна замша і т.ін., а вироблена з більш великих тварин (оленя, косулі та т.ін.) тим самим методом, використовується для одягу, упряжі та у деяких промислових цілях.

Замша вироблена з застосуванням одних тільки жирів, як описано вище, має назву « замша жирового дублення» .

Біла шкіра, стійка до води, аналогічна за властивостями жовтій замші, що одержана методом часткового дублення формальдегідом, а потім жирами, як описано вище, відома під назвою « формальдегідно-жирова замша» . Ця підкатегорія включає також цю замшу, але не розповсюджуються на інші види водостійкої шкіри (наприклад, алюмінієвого або формальдегідного дублення) та на шкіру, “жирування” якої зроблено після повної вичинки іншим методом.

До цієї підкатегорії включаються:

1) Лакова шкіра, яка являє собою шкіру, що покрита шаром лаку чи дубльована з лаковою плівкою, яка має блискучу дзеркальну поверхню.

Лак, який використовується для покриття, може бути безбарвним або пофарбованим, а також може бути вироблений на базі:

а) висихаючих рослинних олій (звичайно лляної);

б) похідних целюлози (наприклад, нітроцелюлози);

в) синтетичних речовин (у т. ч. термопластичних) переважно поліуретанів.

Тонку лакову плівку, яку наносять на шкіру, звичайно виробляють з поліуретану або полівінілхлориду.

Поверхня аналогічних шкіряних матеріалів не обов’язково рівна. Вона може мати тиснення, що імітує різні види шкіри (крокодилову, рептилій і т.ін.), мати штучну м’ятість, зморшкуватість або мерею. При цьому вона повинна зберігати блискучу, дзеркальну поверхню.

Товщина покриття або лакової плівки не повинна перевищувати 0,15 мм.

Ця підкатегорія виробів також включає шкіру, яка покрита фарбою або лаком, яка складається з пігментів (включаючи слюдяні, кварцові або аналогічні пластівці), що надають шкірі металевого блиску, агломерованих, наприклад, пластиками або рослинними оліями, що висихають (“імітація під металевий ефект”).

2) Лакова чи дубльована з лаковою плівкою (ламінована) шкіра, відома у торгівлі як покрита лаком шкіра, що означає, що на шкіру нанесено тонку лакову плівку товщиною більше 0,15 мм, але менш половини загальної товщини шкіри, має блискучу дзеркальну поверхню лакової шкіри. Сюди не включається шкіра, що покрита тонкою лаковою плівкою товщиною більше 0,15 мм, але не менше половини загальної товщини шкіри.

3) Шкіра з металевим ефектом, яка являє собою шкіру, поверхня якої покрита металевим порошком або тонкою металевою плівкою (наприклад, під срібло, золото, бронзу або алюміній).

Ця підкатегорія включає крупну та дрібну голину, шкури великої рогатої худоби та конячих, попередньо дублені або видублені. Вона також включає велику та дрібну голину, вироблену під пергамент, яка пройшла оброблення після дублення (див. пояснення до цього класу).

Шкіра великої рогатої худоби та конячих особливо відзначається щільністю та міцністю, тому, як правило, з неї виробляють шкіру для підошви та пасів.

Шкіра для низу взуття характеризується більш щільною структурою та жорсткістю. Звичайно вона рослинного або комбінованого дублення, коричневого кольору, але деякі її види (зеленувато-блакитного кольору) проходять хромове дублення.

Шкіра для приводних пасів звичайно робиться з чепрачної частини бичини, як правило, рослинного дублення, добре жирується та обробляється так, щоб забезпечити міцність, гнучкість та майже повну відсутність ефекту розтягування.

Шкіра великої рогатої худоби та конячих використовується також для верху чобіт та черевиків, наприклад, відомі такі різноманітності як “опойок хромового дублення” або “хромовий опойок з нанесеною мереєю” (пофарбована та тиснена хромова теляча шкіра, яка дубиться з використанням хромових сполук або іноді з використанням комбінованого способу дублення).

У цій підкатегорії класифікуються шкури великої рогатої худоби, включаючи шкури східно-індійських зебу (опойок), піддублені рослинними дубителями, які могли бути піддані консервуючому обробленню, щоб полегшити їх транспортування на довгі відстані.

Шкури телят індійських зебу характеризуються міцною і компактною структурою і світлим бісквітним кольором, завдяки рослинному піддубленню. З волосяної сторони шкури позбавлені волосу і подібні лощеним, міздряна сторона добре очищена мездрінням. Перш ніж цей вид голини може бути використаний у виробництві шкіряних виробів, ці шкури повинні бути повністю продублені і, таким чином можуть вважатися попередньо дубленими. Аналогічно одержується шкіра і в результаті рослинного дублення інших шкур рогатої худоби.

Сюди також включається шкіра великої рогатої худоби хромового дублення, без подальшого оброблення, у стадії вологого хромового напівфабрикату, а також дублена, без подальшого оброблення.

Вироби цього типу особливо легко визначити по їх міздряній стороні (бахтармі), де, особливо по краю, видно деяку кількість підшкірних волокон. По цій причині бахтарма має волокнисту і грубу поверхню. Шкури частково дублені (попередньо дублені) класифікуються як шкури, не піддані ніякому подальшому обробленню, крім дублення.

Процеси, що надають виробу кінцевих властивостей дубленого виробу (це видалення матеріалів, які використовувались для дублення і залишків води промиванням, віджиманням, пресуванням, висушуванням і розтягуванням) не змінюють класифікації цієї шкіри. Це стосується також двоєної шкіри, не підданої ніякому подальшому обробленню, крім дублення.

Шкури цієї підкатегорії можуть бути піддані подальшому виробленню (фарбуванню, наводки мереї або тисненню, нанесенню малюнку, глянцюванню, сатинуванню, покриттю лаком, металізації і т.ін.) або дубленню під пергамент, а також піддані іншому обробленню для одержання опойків бокс.

Опойок бокс - це опойок шкіри, видублений хромом або іноді комбінованим процесом, потім пофарбований, глянцьований, використовується для верху взуття або для окремих шкіряних виробів (наприклад, сумок, портфелів); ці шкіри дуже м` які.

Шкіра для низу взуття повинна бути цупкою, міцною, тому вона не просочується. Метод оброблення цієї шкіри, відомий як водний на відміну від жирового оброблення, яка використовується для оббивочної шкіри. Головне оброблення, якому піддається ця шкіра - очищення лицьової поверхні, витримування на повітрі, неодноразове оббивання і пресування прокатуванням.

Ця категорія включає шкіру овець або ягнят (шеврет) (у т.ч. метисних овець та баранів), кіз і свиней без волосяного покриву, яка піддана попередньому дубленню або дубленню, шкіри для рукавичок і рукавиць або шкіра, яка пройшла подальше оброблення після дублення (див. пояснення до класу 19.10).

Овеча шкіра або шеврет схожа на шкіру кіз і козенят, але має більш пористу структуру тканини, менш рівну поверхню, а міздря легше відділяється від лицьового шару. Козлина шкіра, крім цього, скрипить при зминанні.

Шкіри овець, кіз і свиней часто бувають алюмінієвого дублення (див. пояснення до класу 19.10).

Лицьовий спілок шкур після дублення має назву « тонкий лицьовий спілок» (“skiver”); шкура, дублена певними рослинними екстрактами, має назву « непофарбована шкіра рослинного дублення» .

До шкір дублених без подальшої обробки відноситься слабо дублена шкіра, яка потребує подальшого дублення перед кінцевим виробленням, а також шкури, які дубили з використанням суміші солей, алюмінію, яєчного жовтка і борошна (шкіри лайкового дублення). Ці шкіри використовуються, головним чином, для виробництва рукавичок або високоякісного взуття.

Ця категорія включає шкіру, вироблену з безволосяних (природно лисих шкур чи шкур з видаленим волосяним покривом) великих та дрібних шкур усіх тварин, що не включається до категорій 19.10.2 та 19.10.3, яка була оброблена тим самим методом, що й великі та дрібні шкури, які вказані у вищезазначених позиціях (див. пояснення до класу 19.10).

Тому, наприклад, ця підкатегорія включає шкіру благородного оленя, лося, слона, верблюда, бегемота, собаки, моржа, тюленя, антилопи, дикої кози і т.ін..

4) шкури хутрові, хутро, шкурки кролів та шкури сирі інших тварин.

Ця підкатегорія включає тільки композиційну (штучну) шкіру, яка складається здебільшого з натуральної шкіри або шкіряних волокон. Це поняття не поширюється на імітації шкіри, що вироблені з ненатуральної шкіри, такі як пластики, гума, папір та картон чи текстильні матеріали з покриттям.

Композиційна шкіра може бути отримана в результаті таких операцій:

- агломерації шкірвирубки та дрібних обрізків шкіри з доданням клею або іншої сполучної речовини;
- агломерації шкірвирубки або дрібних обрізків шкіри без додання сполучних речовин під сильним тиском;
- розщеплення шкірвирубки на тонкі волокна під впливом високої температури в гарячій воді (без сполучної речовини, як при виробленні паперу); отримана пульпа формується в листи, для чого пропускається через сита, прокатується, пропускається через лощильний каландр.

Композиційна шкіра може бути фарбованою, пресованою, полірованою, замшевою та шліфованою карборундом або наждаком, лакованою або металізованою з нанесеною мереїєю, чи тисненням.

Така композиційна шкіра класифікується у даній підкатегорії, якщо вона представлена у пластинах, листах або смугах, у тому числі у рулонах; або , якщо вона нарізана у формі квадратів або прямокутників.

До цієї підкатегорії включаються:

1) шкірвирубка та інші відходи шкіри (у т.ч. композиційної шкіри та пергаменту), які одержуються при виробництві шкіряних виробів і придатні для вироблення композиційної шкіри, клею і т.ін. або для використання як добриво;

2) повністю зношені вироби з шкіри, які не придатні для подальшого застосування за своїм прямим призначенням, які не можуть бути використані для вироблення інших шкіряних виробів;

3) пемзований пил та порошок (відходи від шліфування та буфування), які використовуються як добрива або для вироблення композиційної замші, комбінованих покриттів для підлоги і т. ін;

4) шкіряне борошно, що одержується шляхом розмелювання відходів шкіри, яка використовується для одержання матеріалів з замшевою поверхнею, як наповнювач у виробництві пластмас і т.ін.